Білорусь — Інформаційно-аналітичне інтернет видання про співпрацю з громадськістю «КИЇВ.org»

Генштаб розповів, де зосереджено основні зусилля ворога

Київ.org — Mon, 18 Apr 2022 03:56:17 +0000

Ворог продовжує ведення повномасштабної збройної агресії проти нашої Держави. Збройні сили Російської Федерації завершують створення наступального угруповання у Східній операційній зоні. Противник також не припиняє завдавати ракетно-бомбових ударів по об’єктах критичної інфраструктури України.

На Волинському та Поліському напрямках ворог активних дій не проводив, ознак формування наступальних угруповань не виявлено. Визначені підрозділи збройних сил Білорусі продовжують виконувати завдання з прикриття українсько-білоруського кордону в Брестській та Гомельській областях. В зазначених районах ворог веде радіоелектронну розвідку. З території республіки Білорусь фіксується вивезення залізничним транспортом пошкодженої бронетехніки збройних сил Російської Федерації.

На Сіверському напрямку ворог здійснює посилений контроль ділянок кордону. Триває інженерне обладнання позицій в районах пунктів пропуску і в прикордонних районах Брянської та Курської областей Російської Федерації. Не виключається задіяння диверсійно-розвідувальних груп та ракетні удари з території Російської Федерації.

На Слобожанському напрямку російські окупанти продовжують часткове блокування Харкова та намагаються здійснювати вогневе ураження підрозділів наших військ.

З метою розширення плацдарму на лівому березі річки Сіверський Донець та створення умов для оперативного розгортання військ, ворог провів розвідку боєм у районах населених пунктів Заводи, Дмитрівка та Дібровне. Успіху не мав, зазнав втрат і відійшов.

На Донецькому і Таврійському напрямках противник відновлює боєздатність і поповнює запаси. Намагається покращити тактичне положення своїх підрозділів та активізувати бойові дії. Російські окупанти продовжують обстріли населених пунктів Сіверськ і Покровське.

Основні зусилля ворог зосереджував в районах населених пунктів Лиман, Кремінна, Попасна та Рубіжне, намагався встановити повний контроль над містом Маріуполь. Проводив наступальні дії на Сєверодонецькому, Попаснянському та Запорізькому напрямках.

Противник безуспішно намагався закріпитись в районах населенних пунктів Кремінна та Рубіжне. Здійснював штурмові дії в районах населених пунктів Новотошківське, Попасна, Авдіївка та Мар’їнка. Успіху також не мав.

На Південнобузькому напрямку ворог основні зусилля зосереджує на утриманні займаних позицій, продовжує здійснювати вогневий вплив на позиції наших військ у напрямках на Миколаїв та Олександрівку.

Очікується, що противник продовжить ведення бойових дій з метою виходу на адміністративні кордони Херсонської області.

Всього у складі угруповань до виконання бойових завдань на території України залучено 87 батальйонних тактичних груп противника. На території Донецької та Луганської областей захисниками та захисницями України за минулу добу відбито дванадцять атак ворога, знищено десять танків, п’ятнадцять одиниць броньованої та п’ять одиниць автомобільної техніки, а також п’ять артилерійських систем противника.

Джерело: glavcom.ua

Сообщение Генштаб розповів, де зосереджено основні зусилля ворога появились сначала на Інформаційно-аналітичне інтернет видання про співпрацю з громадськістю «КИЇВ.org».

Щоденник окупанта. На Київщині російський командир описував допити українців

Київ.org — Sun, 17 Apr 2022 13:57:20 +0000

Село Катюжанка у Київській області близько місяця було окуповане російськими загарбниками. У будівлі тамтешньої школи окупанти влаштували командний пункт і туди навіть прилітав командувач військами Східного округу вручати бойові нагороди «військовослужбовцям, які відзначилися під час проведення спеціальної військової операції» на «найбільш важливому напрямку – Київському».

Як пишуть «Схеми», після звільнення Катюжанки у школі окрім окопів та кинутої техніки почали знаходити літературу про «Велику вітчизняну війну», портрети Леніна і навіть щоденники солдатів. У військових було достатньо часу, щоб писати «мемуари». В одному із них офіцер російської армії аналізує воєнну стратегію РФ, чому вони приїхали в Україну та розповідає, як проводив допити українців.

«Наш вчитель, моя дружина знайшла щоденник в одному з кабінетів, який вів, швидше за все, один із офіцерів. І, при тому, швидше за все – правник або представник Федеральної служби безпеки (ФСБ) РФ. Там це по контексту можна зрозуміти», – розповів журналістам директор школи Микола Микитчик.

Ідентифікувати автора «мемуарів» поки не вдалось: військовий лише раз на сторінках щоденника називає своє ім’я – Костянтин. Він пише, що 24 лютого разом з армійцями перетнув кордон України, а вже 28 лютого – прибув у Катюжанку. Активніше писати він почав з 13 березня.

«Їхали на навчання, а потрапили на війну… а чи війна…» – таким є заголовок щоденника.

Військовий описує, що його підрозділ виїхав з російського міста Смоленськ через Білорусь на територію України.

«Сиджу в Катюжанці, це таке село. Вивчаю шкільну документацію. Досі не змирився з тим, що я перебуваю в чужій державі, досі не вірю у війну. Досі не знаю, чи правильно все це», — пише буцімто безневинні речі військовий.

Він навіть критикує командування, бо «ніхто не говорить правду про втрати, про реальність бойових дій, тільки й чую, що «Справа наша вірна, перемога буде за нами».

«Хотіли бліцкриг, а в результаті… сіли на п’яту точку. Є відчуття, що історія назве наші дії другим гітлеризмом і влаштує черговий «нюрнберг», я вихляти не стану, винний, був, воював, шкодую!», — висловлює він доволі раціональну думку.

Зокрема зазначає, що війська не злагоджені, а командування говорить про уявний успіх.

«Трьохсоті та двохсоті в достатку, а командування в доповідях говорить лише про уявний успіх… Путіну скоро 70, якщо він помре розпочавши війну, буде «щось», — пише російський армієць.

Іншим разом висловлює побоювання в поразці: «У повітрі витають чутки про контрнаступ укр. Нібито країни допомагають особовим складом та технікою. Але це лише чутки». Щоправда після цього ж хвалиться, що російські війська виявили «сховище техніки».

А вже через два дні він описує, як проводив допит «нацистів»: «Спільними зусиллями вашого покірного слуги та співробітника були допитані особи у складі 12 осіб, усі – нацисти. Я був безжальний, розпинав їх перехресними, індивідуальними та нічними допитами».

Згодом він також напише: «В черговий раз довелося допитувати священника, не можу сказати, що був м’яким, аж ніяк – суворість та професіоналізм мною були виявлені із суто самовіддачею, що викликало захоплення спеців з ФСБ. Допити відбуваються успішно, інформативно, обіцяють надати для допиту протестантського пастора. Якщо йому є що приховувати, я з’ясую це, як би він не хитрував, на таких товаришах я, як то кажуть, собаку з’їв!»

Щоправда згодом військовий поскаржився у щоденнику, що його не беруть «на завдання»: «Обіцяли взяти на бойове завдання, довго я оббивав пороги, щоб домогтися дозволу – у відповідь переконують, що це небезпечно, а мою голову треба берегти, у кожного своя війна, і не завжди вона на полі, у перестрілці, що моя роль не менш важлива, що мною вже багато зроблено для перемоги російської зброї».

За словами військових, допити у Катюжанці проводив військовий із позивним «Нємєц». Напис із таким підписом зафіксували на дверях одного зі шкільних кабінетів.

У своєму щоденнику він уже обмірковував перспективи кар’єри у розвідці, і навіть фантазує над тим, як у майбутньому стане суддею.

«Колеги вище рангом, які служать у сфері безпеки, віщують мені успішне майбутнє співробітника контррозвідки та обіцяють допомогу в підготовці та перебування в академії».

Останній допис російського «слідчого» у щоденнику датований 19 березня.

Джерело: glavcom.ua

Сообщение Щоденник окупанта. На Київщині російський командир описував допити українців появились сначала на Інформаційно-аналітичне інтернет видання про співпрацю з громадськістю «КИЇВ.org».

Війна: Латвія надала суду в Гаазі €100 тис для розслідування злочинів Росії в Україні

Київ.org — Sun, 17 Apr 2022 01:45:44 +0000

Латвія закликає допомогти розслідувати злочини російських військових в Україні. Фото: Pixabay.

Латвія заплатила внесок у розмірі €100 тис для підтримки роботи Міжнародного кримінального суду у Гаазі у розслідуваннях воєнних злочинів Росії в Україні. Пропозицію про внесок підтримав уряд країни.

Про це повідомило Delfi.

«Уряд Латвії підтримав пропозицію Яніса Борданса направити в якості добровільного внеску €100 тис, щоб надати негайну фінансову підтримку суду та полегшити розслідування можливих військових злочинів в Україні», — йдеться у заяві.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Литва й Латвія закликали громадян утриматися від поїздок у Білорусь

В уряді закликали інші країни підтримати МКС та залучити експертів для якнайшвидшого покарання військових злочинців та припинення російської агресії на території України.

Латвія надала Україні військову техніку та зброю для боротьби з російськими окупантами. Вартість військової допомоги становить понад €200 млн.

Також сейм Латвії підтримав оголошення дев’ятого травня цього року днем пам’яті про загиблих у війні українців. Цього дня на всій території країни вшанують пам’ять цивільних та військових, які загинули від нападу Росії.

Джерело: gazeta.ua

Сообщение Війна: Латвія надала суду в Гаазі €100 тис для розслідування злочинів Росії в Україні появились сначала на Інформаційно-аналітичне інтернет видання про співпрацю з громадськістю «КИЇВ.org».

Окупанти можуть наступати в напрямку Сєвєродонецька, Слов’янська та Волновахи, щоб створити умови для оточення — Міноборони – останні новини

Київ.org — Fri, 15 Apr 2022 14:30:00 +0000

КИЇВ. 15 квітня. УНН. Російські окупанти можуть намагатися розвинути наступ в напрямку Сєвєродонецька, Слов’янська та Волновахи, аби створити умови для оточення та знищення угрупування українських військ. Про це заявив речник Міністерства оборони України Олександр Мотузяник на брифінгу, пише УНН.

Цитата

«На Слобожанському напрямку підрозділи 6 армії західного військового округу та 14 армійського корпусу берегових військ північного флоту росії частково блокують Харків та обстрілюють його з артилерії. Війська противника здійснюють спроби прорвати нашу оборону в напрямках Ізюм — Слов’янськ та Ізюм — Барвінково», — розповів Мотузяник.

Деталі

За його словами, на Донецькому та Таврійському напрямках основні зусилля ворожі підрозділи зі складу так званого 1 та 2 армійських корпусів, а також 8 та 58 армій південного військового округу російської федерації зосереджують на захопленні населених пунктів Попасна, Рубіжне та Маріуполь.

«Не виключено, що надалі противник намагатиметься розвинути наступ в напрямку Сєвєродонецька, Слов’янська та Волновахи, аби створити умови для оточення та знищення угрупування наших військ»,- сказав Мотузяник.

Окрім того, Мотузяник повідомив, що окупанти не припиняють завдавати авіаційні удари по Маріуполю. Для цього залучалися дальні бомбардувальники ТУ-22М3 та бомбардувальники Су-34 та Су-24М.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Окупанти вперше з початку війни завдали бомбових ударів дальніми бомбардувальниками Ту-22М3

За його словами, сухопутні підрозділи противника здійснюють штурмові дії в районі морського порту.

«На Таврійському напрямку ворог вдосконалює інженерне обладнання. Поповнює запаси озброєння військової техніки, боєприпасів та паливно-мастильних матеріалів. При цьому активних бойових дій не веде. На Південнобузькому напрямку підрозділи 8 та 49 армії 22 армійського корпусу противника здійснюють вогневий вплив на позиції наших військ, відновлюють боєздатність, поповнюють боєприпаси і проводять інженерне обладнання власних позицій», — розповів Мотузяник.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На Південнобузькому напрямку окупанти ведуть розвідку із залученням безпілотних літальних апаратів

Також Мотузяник повідомив, що на окремих напрямках агресор намагається покращити своє тактичне положення.

«Підрозділи зс республіки білорусь продовжують виконувати завдання з посилення ділянки білорусько-українського кордону в Брестській та Гомельській областях. Продовжує зберігатися ймовірність нанесення окупантами ракетних та авіаційних ударів по об’єктах військової та цивільної інфраструктури України», — сказав Мотузяник.

За його словами, також ворог завершує перегрупування підрозділів центрального військового округу, а саме 2-ї армії та 90-ї танкової дивізії.

«Зазначені підрозділи перекидаються з Брянської та Курської областей до визначених районів зосередження в Білгородській та Воронезькій областях. Надалі очікується їх можливе перекидання до Донецького операційного району», — сказав Мотузяник.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Окупанти завершують створювати наступальне угруповання на сході

Окрім того, він повідомив про ситуацію в Чорноморській та Азовській операційній зоні.

«Корабельні угрупування противника в акваторіях Чорного та Азовського морів продовжують виконувати завдання з ізоляції району введення бойових дій, введення розвідки, здійснення вогневої підтримки на приморському напрямку і враховуючи наявність в акваторії Чорного моря трьох носіїв крилатих ракет морського базування типу «Калібр» застосування противником ракетного озброєння по території України наразі зберігається», — розповів Мотузяник.

Джерело: www.unn.com.ua

Сообщение Окупанти можуть наступати в напрямку Сєвєродонецька, Слов’янська та Волновахи, щоб створити умови для оточення — Міноборони – останні новини появились сначала на Інформаційно-аналітичне інтернет видання про співпрацю з громадськістю «КИЇВ.org».

«Без перемоги з війни не вийдемо» | Новини на Gazeta.ua

Київ.org — Wed, 13 Apr 2022 21:50:37 +0000

Автор: Сергій Старостенко

Соціолог Олексій Антипович: ”До війни чимало людей соромилися визнавати себе українцями. Тепер пишаються походженням”

У цьому переконані 95 відсотків українців

— На першому місці в українців зараз — віра в перемогу. Від початку війни вона зросла. Якщо в січні трохи більше 50 відсотків українців вірили, що армія може дати відсіч ворогу, то в квітні їх стало 95. Тут нація одностайна. Майже третина вірять, що для перемоги потрібно два-три тижні. Стільки ж — що кілька місяців. Зросла кількість людей, які вважають, що для подолання ворога знадобиться від кількох місяців до року, — каже засновник та керівник cоціологічної групи «Рейтинг» 44-річний Олексій Антипович.

— Змінилася самооцінка українців. Знизився рівень комплексу меншовартості. До війни чимало людей соромилися визнавати себе українцями, не бажали спілкуватися українською й пасували перед росіянами за кордоном. Бути українцем зараз — престижно. Не лише в Україні, а й за кордоном. Наша соціологічна група провела опитування — яке місце займає наша держава серед інших європейських країн. Якщо колись 10 відсотків називали себе лідерами в Європі, то зараз так думає третина. Як колись, так і зараз 40 процентів українців вважають себе середняками. Раніше половина наших громадян називали Україну аутсайдеркою на тлі інших європейських держав, зараз із цим згодні лише 15 відсотків.

Зросла готовність чинити опір. Зібраність у кулак сили й волі. Кожен на своєму місці працює на перемогу. Хтось волонтерить чи плете маскувальні сітки, хтось — в армії й теробороні, хтось чинить інформаційний спротив чи допомагає грішми. Тільки кожен п’ятий українець не може допомагати. Переважно — це люди літнього віку й жінки.

Яка зміна найважливіша в умовах війни?

— Немає розколу в суспільстві. Колись ділили Україну, як кому заманеться — на чотири регіони, на вісім чи 10. Зараз таких відмінностей між українцями немає. Росія для всіх ворог. Окупант нас об’єднав. Тут немає різниці між думками чоловіків, жінок, молоді й середнього та старшого покоління. Мешканцями міст і сіл. Схід і захід нарешті разом. Це стосується й української мови, як єдиної державної. Також європейського вектора розвитку. 91 відсоток українців підтримує вступ України до Євросоюзу. Єдність виливається в спротив, який кожен чинить на своєму місці.

Можна говорити про втрату роботи багатьма українцями, агресивність, апатію. Втім майже 80 процентів вважають, що державні справи в Україні рухаються в правильному напрямку. Традиційно українець критичний до влади. Раніше понад 70 відсотків вважали владу неефективною. Тепер картина змінилася. Ми визнаємо, що є війна й величезні проблеми, одначе боремося, а отже, рухаємося в правильному напрямку.

Бо наша боротьба — за незалежність. Зараз кожен українець — державник. Народжується сучасна нація. Те, що ми об’єдналися й усвідомлюємо своє значення для держави й держави для нас — показово. Запитали в українців: що робитимете передовсім після війни? Були відповіді — шукатиму нову роботу, отримаю другу освіту, заведу домашню тварину. Втім найперша — поїду подорожувати Україною. Люди усвідомили себе українцями й хочуть заново відкрити свою землю. Це прекрасні показники. З ними ми без перемоги з війни не вийдемо. Питання тільки ціни й часу.

Чоловіки здебільшого залишилися в Україні. Виїхали переважно жінки й діти. Як це вплине на життя наших громадян?

— Майже половина українців розлучилися зі своїми сім’ями через війну. Діти й батьки змушені жити окремо. Часом — на великій відстані. Через це значно зріс рівень спілкування українців зі своїми родинами й друзями. 80 відсотків — постійно на зв’язку. Це є формою гуртування й психологічного захисту. Спілкуючись одне з одним, ми не почуваємося такими наляканими, як могли би бути наодинці з проблемою. На самоті могли виникнути паніка, тривога, розпач. Натомість в українців переважає злість і агресія проти ворога. Це тримає нас на силі й не дає занепасти. Адже якщо в тобі домінує апатія — треба здаватися. Для опору й оборони потрібен праведний гнів. Треба впевненість, що ми маємо рацію. Ми на своїй землі й боронимо свою свободу. Нам легше воювати, ніж росіянам. Це війна абсолютних добра й зла.

Чи готові українці відновити відносини з росіянами після війни?

— На середину березня 40 відсотків наших земляків стверджували, що більше ніколи не відновлять стосунки з ними. Думаю, після злочинів рашистської орди в Маріуполі, Бучі й Бородянці ці показники зросли.

Якої допомоги потребують нині українці й чи достатня вона від міжнародного співтовариства?

— Передовсім необхідна зброя. Довго говорили про закриття українського неба засобами країн — членів Північноатлантичного альянсу. Минув місяць і стало зрозуміло, що ніхто за нас не воюватиме. Дипломатична й гуманітарна підтримка — це добре. Але збройної — недостатньо. Українці вміють бути вдячними державам-партнерам. Серед найприхильніших до нас називають Польщу, Литву, Велику Британію й США. Нейтральними українці вважають Китай. Ворожими — Росію й Білорусь.

Скільки біженців планують повернутися в Україну після закінчення війни?

— Майже 20 відсотків українців змінили місце проживання в нашій країні. Це внутрішньо переміщені особи. Понад 90 процентів із них хочуть повернутися у свої домівки. На жаль, це зможуть зробити не всі. За нашими даними, серед українців, які виїхали, 10 відсотків втратили свої будинки. Що довше триватиме війна, то більше людей не повернуться з європейських країн. Вони адаптуватимуться, шукатимуть собі роботу, влаштовуватимуть дітей у школи й садочки. Дехто може повернутися, побачити розбомлений дім і поїхати назад. Такий сценарій можливий при тривалій війні. Якби ми запитали нині, думаю, ті самі 90 відсотків сказали б — хочемо повернутися.

Як зміняться суспільні настрої, якщо війна затягнеться на кілька років?

— Люди почнуть шукати себе в зміненому світі. Він буде не завжди приємний. Доведеться змінювати професію, місце проживання, терпіти матеріальні труднощі й неможливість спокійного життя. Що важче нам дасться перемога, то ціннішою вона буде. Більше цінуватиметься держава Україна. Кожен українець цінуватиме свою роль у цій битві за незалежність. Буде й частина розчарованих. Чому чоловіки зараз спокійніші? Бо вони можуть піти на війну й стріляти ворога. Чому жінки тривожніші? Тому що не всі з них можуть піти за чоловіками.

Бучанська різанина може повторитися. Когось це мобілізує помститися за злочини росіян, а хтось перелякається й тікатиме з дітьми на захід. Не чекатиме, доки Буча повториться в його домі. А хтось битиметься до перемоги.

Серед українців зростає підтримка вступу до ЄС, свідчать дані оприлюдненого 5 квітня опитування соціологічної групи «Рейтинг». У перші дні війни відбувся ріст із 68 до 86 відсотків, на кінець березня — 91 процент. На початку відкритого наступу Росії підтримка входження України до Альянсу зросла з 62 до 76 відсотків, на кінець березня вона становить 68 відсотків. Наближається до довоєнних показників.

— Це пошук захисту. Бажання посилення заради безпеки. Українець вступив би куди завгодно, тільки б урятуватися від окупанта. До НАТО нас зараз не беруть, а ЄС пропонує статус кандидата на членство. Хоча його набуття перспектива теж не миттєва, однак вона — ближча й реальніша. Зрозумівши, що НАТО не воюватиме за нас, українці стали стриманіші в ставленні до Альянсу.

95 відсотків жителів України вірять у перемогу над Росією. Віра ґрунтується не тільки на позитивних новинах, а й на тому, що кожен щось робить для перемоги.

83 відсотки громадян виступають за те, щоб українська була єдиною державною мовою в країні. Війна остаточно зняла мовне питання?

— Цю карту можна розігрувати хіба для кількох відсотків п’ятої колони. З кожним тижнем проросійських поглядів меншає в Україні. Ідеологічно питання української мови в Україні вирішене. Втім на побутовому рівні існуватиме ще довго. Будуть україномовні, російськомовні й двомовні українці. Третина російськомовних громадян збирається перейти на українську найближчим часом. Серед тих, хто спілкувався і українською, й російською, дві третини готові перейти на українську. Ці кроки не за горами. Українська переважатиме в Україні. Носії російської живуть у Харкові, Донбасі, які зараз бомблять найбільше. Путін фізично винищив значну частину російськомовного населення, яку декларував захищати.

3 тисячі аудіозаписів понад 100 альбомів 50 гуртів, що грають важкий рок, зібрав Олексій Антипович за 29 років. Зберігає їх на жорстких дисках. Улюблені виконавці — Metallica, Unheilig, SOEN, Paradise Lost. Це те, що надихає, каже він.

Олексій Антипович народився 16 квітня 1977 року в Полтаві. Батько Георгій Антипович — журналіст, прозаїк, драматург. Видав збірку п’єс, писав про феномени людини й природи — НЛО, телепатію, гіпноз, левітацію. Мати Ганна Антипович — журналістка, авторка поетичних збірок, лауреат премії імені Симона Петлюри.

Навчався на кафедрі соціології економічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка. Засновник та керівник cоціологічної групи «Рейтинг» — центру, що досліджує українське суспільство. Цікавиться автомобілями. Любить подорожувати. Живе в Києві. Одружений, виховує трьох дітей.

«Газету по-українськи» можна передплатити онлайн на сайті Укрпошти за «ковідну тисячу»

Джерело: gazeta.ua

Сообщение «Без перемоги з війни не вийдемо» | Новини на Gazeta.ua появились сначала на Інформаційно-аналітичне інтернет видання про співпрацю з громадськістю «КИЇВ.org».

Війна в Україні — Крамаренко розповів про ситуацію в зоні відчуження

Київ.org — Wed, 13 Apr 2022 12:37:44 +0000

У зоні відчуження наразі не працює система моніторингу радіаційного фону. Фото: Wikipedia

Зараз у зоні відчуження через забруднення всієї території встановлено особливий режим.

Однак система моніторингу радіаційного фону там не працює. Про це заявив голова Державної агенції зони відчуження Євген Крамаренко під час брифінгу, передає Gazeta.ua.

Відомо, що на цій території російські загарбники окопувалися, закопували техніку, створювали під землею кухню тощо. Одне з укріплень було розташоване у Рудому лісі, де один із найвищих показників радіаційного фону.

«Вони пересувалася зоною відчуження по ґрунтових дорогах, піднімали пил і вдихали його, вживали ці радіонукліди. Вважаємо, що вони скоро відчують наслідки радіаційного зараження, яке отримали на території зони відчуження. Хтось через місяць, хтось через роки, але всі відчують», — розповів Крамаренко.

За його словами, там перебували приблизно 1000 окупантів.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Окупанти РФ викрали джерела іонізуючого випромінювання — житимуть недовго

Коли вони звідти виходили, провжували мародерствувати. Забирали з офісних приміщень і гуртожитків майно співробітників — жорсткі диски, картки пам’яті, одяг, взуття, матраци та побутові предмети.

Також терористи подавили танками частину автомобілів, а інші вивезли до Росії через Білорусь.

«Система моніторингу радіаційного фону в Зоні відчуження досі не працює. Зникли сервери, що обробляли цю інформацію, датчики в точках моніторингу не працюють, доступу до них немає. Відновлено дозиметричний контроль на КПП Дитятки та Лелів, перевіряють приміщення», — додав голова агенції.

На Чорнобильській АЕС намагаються із Міндовкілля перезавантажити роботу в нових умовах. Водночас зона відчуження закрита, тому відновити діяльність там поки що неможливо.

Джерело: gazeta.ua

Сообщение Війна в Україні — Крамаренко розповів про ситуацію в зоні відчуження появились сначала на Інформаційно-аналітичне інтернет видання про співпрацю з громадськістю «КИЇВ.org».

Задержание Медведчука: соцсети взорвались мемами

Київ.org — Wed, 13 Apr 2022 00:20:00 +0000

Фото: t.me/military_kvartal

Соцсети реагируют мемами на арест Виктора Медведчука

В социальных сетях активно обсуждают задержание украинскими спецслужбами беглого лидера ОПЗЖ.

Пользователи социальных сетей с юмором реагируют на захват сотрудниками Службы безопасности Украины народного депутата, лидера партии ОПЗЖ Виктора Медведчука.

Так, героями мемов стали супруга задержанного, телеведущая Оксана Марченко, российский президент Владимир Путин, формальный лидер Беларуси Александр Лукашенко, глава Чечни Рамзан Кадыров и ряд украинских политиков.

Напомним, о задержании Виктора Медведчука стало известно накануне. По словам президента Украины Владимира Зеленского, нардепа схватили при попытке пересечь границу.

Новости от Корреспондент.net в Telegram. Подписывайтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet

Джерело: korrespondent.net

Сообщение Задержание Медведчука: соцсети взорвались мемами появились сначала на Інформаційно-аналітичне інтернет видання про співпрацю з громадськістю «КИЇВ.org».

Лукашенко назвав різанину у Бучі "спецоперацією англійців"

Київ.org — Tue, 12 Apr 2022 12:50:09 +0000

Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що різанина у Бучі, яку влаштували російські військові — це спецоперація англійців».
Джерело: Лукашенко під час брифінгу з Путіним
Пряма мова Лукашенка: «Це як у Бучі… Ми якраз обговорювали цю політику — всі кричать, ну треба було запровадити черговий пакет (санкцій — ред.

Джерело: www.pravda.com.ua

Сообщение Лукашенко назвав різанину у Бучі "спецоперацією англійців" появились сначала на Інформаційно-аналітичне інтернет видання про співпрацю з громадськістю «КИЇВ.org».

Війна Росії проти України: чому Україна перемагає

Київ.org — Mon, 11 Apr 2022 12:15:46 +0000

Професор стратегічних досліджень у Сент-Ендрюському університеті Філліпс Пейсон О’Брайєн вважає, що легка маневрена стратегія української армії може призвести країну до перемоги / Cambridge University Press

Битви розкривають більше правди, ніж вирішують результати війни. Бої, у яких результат справді вирішальний, рідкісні зараз, а битви, які виявляються вирішальними у досягненні політичної цілі, ще рідкісніші. Натомість битви демонструють, наскільки ефективно військові планували операцію, готувалися та виконували дії до початку бойових дій. Результат битви показує не лише, наскільки добре підходять сторони, а й те, як війна може розгорнутися у майбутньому.

У цьому сенсі результати Київської битви не викликали сумнівів. Підготовка Росії та України до бою багато в чому визначила результат. Але битва за Київ багато показала, чому Україна досягла значно більшого успіху у війні, ніж передбачали багато аналітиків.

Як і чому українські сили перевершили очікування, мабуть найважливіша історія цієї війни. Уважний погляд на успіхи України проливає світло на стратегію, яка дозволяла досі меншій державі перемагати більшу і набагато могутнішу. Назвемо це «українським шляхом війни».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: США нададуть зброю, яка потрібна Україні для захисту від Росії — Салліван

Український спосіб ведення війни – це послідовна, розумна та добре продумана стратегія боротьби з росіянами, добре відкалібрована для використання у своїх інтересах конкретних слабкостей росіян. Це дозволило українцям зберегти мобільність, допомогло змусити росіян зайняти статичні позиції протягом тривалого часу, порушуючи їхню логістику, завдало росіянам великих втрат від виснаження. А у битві за Київ привело до перемоги, яка повністю перевернула політичний ендшпіль російського вторгнення. Початкова максималістська спроба Росії захопити всю Україну різко скоротилася до набагато обмеженіших зусиль, спрямованих на захоплення території на сході та півдні країни.

Український спосіб ведення війни: заперечення панування росіян в повітрі над районом бою, позбавлення Росії контролю над містами, ускладнення зв’язку і логістики, дозвіл російським військам розтягнутися та атакувати їх з усіх боків

Український спосіб ведення війни має кілька основних елементів, які ми бачили у подіях навколо Києва та по всій країні. Це заперечення панування росіян у повітрі над районом бою. Позбавлення Росії контролю над містами, ускладнення зв’язку та логістики російських військових. А також дозвіл російським військам розтягнутися вздовж доріг важкокерованими колонами та атакувати ці колони з усіх боків.

Заперечення переваги росіян у повітрі – основа українського успіху. Боротьба за контроль над небом дозволяє українським силам маневрувати, водночас змушуючи російські сили нервувати через те, що вони можуть зазнати атаки української авіації. Українці ніколи не збиралися завойовувати собі контролю у повітрі. Російська авіація дуже велика, а російські війська добре забезпечені системами ППО. Але український план ускладнив для російської авіації патрулювання районів бойових дій. Українські сили не дозволили Росії встановити контроль над повітряним простором України, об’єднавши низку систем, у тому числі невелику кількість високоефективних літаків МіГ, передові зенітні системи та безліч ручних зенітних озброєнь, таких як ракети Stinger. Водночас, російська авіація може бомбити українські позиції і робить це.

Українці зберегли мобільність сил, перетворили міста на фортеці та блокпости, ускладнивши логістику та зв’язок росіян

Таким чином, українці зберегли мобільність сил, перетворили міста на фортеці і блокпости, ускладнивши логістику та зв’язок росіян. У докладному повідомленні про перемогу українців у битві за Київ українське міноборони зазначило, що столицю «багато в чому врятували героїчні бійці Чернігівської та Сумської областей». Ці два міста розташовані по обидва боки від основних доріг, що ведуть з північного сходу до Києва, і обидва міста витримали спроби росіян захопити їх на початку вторгнення. Утримуючи ці та майже всі інші міста поблизу кордонів Росії та Білорусії, українці не лише змусили російські війська замислитись про вуличні бої, а й позбавили Росію можливості перекидати війська залізницею вглиб України.

Росія, як і раніше, може перекидати війська автомобільним транспортом, але необхідність уникати міст, контрольованих Україною, змушує її війська вибирати довші та складніші маршрути. Міста, які обходили російські війська на шляху до Києва, також були використані для проведення атак у тилу росіян.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Десантники знищили ворожий підрозділ та їхніх охоронців-спецназівців

Ускладнивши росіянам логістичні зусилля, українці потім дозволили російським військам, які маневрували навколо їхніх міст, розтягнутися вздовж доріг у міру їхнього просування. Росіяни погіршили своє становище, вторгнувшись у період сльоти, прикувавши їх до вузьких асфальтованих доріг і ще більше обмеживши їх можливості пересування. Коли ворог опинився у такому вразливому становищі, українці розпочали атаки на довгі російські колони. Атаки набували різних форм, включаючи авіацію. Найбільш відомі безпілотники Bayraktar турецького виробництва, спецназ, далекобійна артилерія і навіть великі звичайні з’єднання.

Жертви, спричинені невеликими атаками України, завадили спробам Росії зібрати достатньо сил для штурму Києва. Хоча росіяни намагалися просуватися трьома різними системами доріг, із Сум і Чернігова на північний захід, український опір призів до того, що вони ніколи не накопичили достатньо сил, щоб оточити Київ, не кажучи про штурм. Усі три лінії атаки тепер зупинено, і російські війська відступають.

Замість того, щоб прямо атакувати важкі російські з’єднання, українці використовували легкі маневрені сили

Замість того, щоб прямо атакувати важкі російські з’єднання, великі танки та артилерію, українці використали легкі маневрені сили, щоб скористатися слабкостями росіян і здобути перемогу. Використовуючи ручну зброю невеликими групами, українці регулярно виводили з ладу російські танки та вантажівки. Це не лише послабило російські сили в польових умовах, а й призвело до того, що їхні логістичні лінії виявилися розтягнутими, що обмежило доступ росіян до пального та боєприпасів, необхідних для підтримки постійної атаки. Особливо разюча кількість російських автомобілів, які були покинуті цілими, але без палива.

Використовуючи легкі сили таким чином, українці показали, що навіть у звичайній війні між державами, на відміну від повстанського руху, менші сили можуть вступити у бій зі звичайними силами більшого та технологічно розвиненішого супротивника та боротися з ними до кінця.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Окупанти лишили три напрямки нападу» — воєнний експерт

Російська армія — це не якась зменшена і менш ефективна версія збройних сил США. Це значно менш розвинена і менш боєздатна сила, яка важко справляється з багатьма операціями, з якими США справляються відносно легко. Українці не помилилися і змогли завдати величезного удару по російській потузі.

Проте Україна ще не виграла війну. Після поразки у битві за Київ росіяни почали концентруватися на сході та півдні України, сподіваючись створити оборонний периметр, який українцям доведеться атакувати, якщо сподіваються повернути втрачені території. Українському способу ведення війни доведеться адаптуватись.

Українці, побачивши невдачі росіян у масованих атаках, можуть вирішити не чинити тих самих помилок і натомість продовжити свою легку війну на виснаження. Це, ймовірно, не призведе до швидкого припинення війни, але дає змогу виснажити російську військову та політичну волю, дозволяючи Україні досягти багатьох своїх цілей на переговорах. Український спосіб ведення війни ще може досягти того, що колись здавалося майже неможливим – перемоги.

Колонка в американському виданні The Atlantic професора стратегічних досліджень у Сент-Ендрюському університеті в Шотландії Філліпса Пейсона О’Брайена.

Переклад Gazeta.ua

Джерело: gazeta.ua

Сообщение Війна Росії проти України: чому Україна перемагає появились сначала на Інформаційно-аналітичне інтернет видання про співпрацю з громадськістю «КИЇВ.org».

На меморіальній церемонії у Німеччині Білорусь представляв опозиціонер

Київ.org — Sun, 10 Apr 2022 19:54:18 +0000

На заходах на честь 77-річчя звільнення концтабору Бухенвальд Білорусь представляв один із лідерів опозиції Павєл Латушко.
Про це повідомляє «Європейська правда» із посиланням на білоруський портал zerkalo.
Заходи відбулися 10 квітня. На них замість офіційних осіб з Білорусі були запрошені Павло Латушко із представником Народного посольства Білорусі у Німеччині Михайлом Таубе.
Також на флагштоках замість офіційного червоно-зеленого прапору Білорусі був вивішений біло-червоно-білий прапор.
Раніше

Джерело: www.pravda.com.ua

Сообщение На меморіальній церемонії у Німеччині Білорусь представляв опозиціонер появились сначала на Інформаційно-аналітичне інтернет видання про співпрацю з громадськістю «КИЇВ.org».