«Ми віримо в українське та любимо його — це найсильніша мотивація.«

Багата Україна талантами, щедра на красу. Світ народжує талановитих людей, які точно відчувають прекрасне, і свої почуття і враження намагаються передати.

Всі. Свої – це мультибрендова платформа, що об’єднує велику кількість українських виробників різних напрямків. Ганна Луковкіна, авторка та засновниця проєкту «Всі. Свої»

Перший маркет Всі. Свої відбувся у квітні 2015 року. Одна з особливостей проекту полягає у тому, що на кожному маркеті представлені українські бренди лише окремої тематичної групи товарів. За тематикою маркети Всі. Свої поділяються на 4 напрямки: «Одяг. Взуття. Аксесуари», «Гастрономія», «Дім та декор», «Діти». Вхід для відвідувачів маркетів – завжди вільний.

Якщо ви український виробник і бажаєте брати участь у маркетах, зареєструйтеся, будь ласка, за посиланням:

http://markets.vsisvoi.ua/registration/

Адреса: м. Київ, вул. Десятинна, 12.

Часи роботи: у вихідні дні (за попередньо анонсованим графіком), з 10:00 до 20:00

До пандемії переважна частина проєкту «Всі. Свої» була офлайн: мережа магазинів на Хрещатику й в Lavina Mall, маркети, вечірки та івент-простір на Десятинній 12.

На період карантину «Всі. Свої» призупинили всю активність, крім соцмереж і сайту vsisvoi.ua. І це дозволило активно розвивати онлайн: команда генерувала ідеї, як адаптуватися до змін, та придумала абсолютно новий формат онлайн-маркетів. 

І навіть зараз, коли карантин послаблено і магазини вже відкриті, «Всі. Свої» продовжили поєднувати онлайн- та офлайн-формати. Так, нещодавно на платформі vsisvoi.ua запустили новий розділ «Дім та декор», де можна замовити товари для оселі від найкращих українських брендів.

У такий час «Всі. Свої» не могли зосереджуватися лише на бізнесі, тому ініціювали кілька благодійних проєктів. Разом з компанією Visa «Всі. Свої» дякували медикам, які рятують життя, зібравши 370 великодніх кошиків. Visa також надала фінансову підтримку в акції, під час якої разом з українським виробником LKostume та запустили пошив захисних костюмів для лікарів.

Лише те, що любиш, може стати справді успішним, бо ж люди завжди відчувають нещирість. Не здаватись допомагає підтримка своїх — у «Всі. Свої»  крута команда однодумців та спільнота резидентів.

«Всі. Свої»  працюють над популяризацією локальних брендів і їхніх продуктів уже п’ять років, тому приємно бачити, що тренд на українське продовжує рости. Це вже не просто мода, це спосіб життя. Адже купувати локальне — це не лише про речі, а ще й про свідомість та звички, патріотизм та здорову економіку.

5 порад  від «Всі. Свої»  для підприємців

• —Швидко адаптуйтеся до змін.
• —Завжди майте план «Б» на випадок, якщо геніальна ідея не зайде.
• —Не бійтеся ризикувати та помилятися, адже це частина вашого шляху.
• —Будьте оптимістичні та шукайте позитив у всьому, навіть неприємному.
• —Працюйте, не покладаючи рук, разом із тими, з ким справді комфортно.

Сообщение Багата талантаминаша земля. появились сначала на Інформаційно-аналітичне інтернет видання про співпрацю з громадськістю «КИЇВ.org».

Джейн Джекобс.

Міські поселення здавна виникали по берегах річок і озер, що служили джерелом водопостачання, а заразом і зручними транспортними шляхами. Водночас, річки використовувалися для видалення рідких і твердих відходів життєдіяльності людей і домашньої худоби, що зазвичай призводило до їх забруднення, обмежуючи можливості розташованих нижче за течією населених пунктів користуватися ними для питного водопостачання. Річки ставали джерелом збудників інфекційних захворювань, таких як холера, дизентерія, черевний тиф тощо Знадобилося не одне тисячоліття, поки люди навчилися запобігати забрудненню водних об’єктів, очищати і знезаражувати стічні води. 

З ростом благоустрою міст, розташовані в їхніх межах водойми і водотоки, все більш набувають важливого архітектурно-планувального та  естетичного значення. Завдяки комфортному мікроклімату і привабливій естетиці, прибережні зони стають більш престижними районами розселення і забудови та улюбленими місцями прогулянок. Водні об’єкти в межах міської межі, завжди були і залишаються містоутворюючими чинниками. Уздовж і навколо них формуються житлові квартали, а родовища підземних вод, які придатні за якістю, використовуються для централізованого водопостачання українських міст. 

Київ – найбільш заселене місто нашої держави і водночас територія, яка містить у собі величезну кількість водойм. У столиці є чимало рік і річечок, а ще — безліч озер і ставків. Деякі з них можна побачити навіть з вікна власної квартири. У місті є й окремі озера і цілі озерні групи. Найбільшими, зазвичай є озера у лівобережній частині міста, особливо на його околицях. Зокрема у Дарницькому районі Києва, який інтенсивно забудовується, особливо останні 10 років, проблема гармонізації міського простору і екосистеми району стоїть особливо гостро. Велике місто і простір, яке він «складає» — це складна екосистема, що дісталася сучасним архітекторам у спадок від совкового планування міського простору «для трудящих». Але, те що відповідало нормам і філософії містобудування минулого, тепер безповоротно застаріло і демонструє свою неспроможність знайти компроміс між сучасною урбаністикою і екологією міського середовища. Міська влада продовжує формувати урбаністичний простір, користуючись застарілими підходами, прийнятими ще в індустріальну епоху… Ці норми проектування, замість зручності, створюють лише видимість порядку, водночас формуючи вкрай некомфортне і агресивне міське середовище. Очевидним стає те, що вирішувати в екосистемі міста проблеми необхідно не механічним втручанням, а складними багатоплановими рішеннями, прийнятими в рамках чіткої стратегії розвитку міського середовища. Саме відсутністю такої стратегії, часто-густо користуються так звані «професійні активісти», які зараз почали себе пафосно називати-еко-активістами. Основною метою, цих активістів є не збереження якогось конкретного екологічного об’єкту, а власне збагачення, за рахунок щедрих «відступних», які забудовник ладний заплатити аби його лишили у спокою ці професійні протестувальники. Зрештою, саме так і закінчується у Києві, той хайп, який штучно підігрівається навколо різноманітної прибережної забудови. На пальцях однієї руки можна перерахувати, скільки об’єктів водного фонду потребували справжнього захисту, а ще менше були ними захищені від забудови, але процес створення та розбудови міста зупинити не можна. 

Микільська Слобідка

Читаємо Інтернет і бачимо, що у Києві достатньо пропозицій в новобудовах на узбережжі річок і озер. Але, якщо раніше благоустроєм прибережних зон займалося міська влада, тепер, все частіше це стає частиною зобовязань саме забудовників. Тоді як для міської влади, все це перетворилося на систему: «тітка з возу, кобилі легше».  Так, скажімо, у столиці були створені паркові та зелені зони відпочинку біля двох житлових комплексів: на Русанівській протоці і затоці Берковщина. З боку Микільської Слобідки, була облаштована ​​пішохідна набережна, яка упорядкована починаючи від Броварського проспекту, уздовж ЖК «Сонячна Рів’єра» і, яка закінчується біля греко-католицького собору Воскресіння Христового.

Усі пам’ятають, які яскраві баталії точилися навколо забудови цього узбережжя, доходило до рукопашних боїв і стрілянини… А що там нині —  за даними Domik.ua, при будівництві нової набережної було викладено 4,5 тисячі метрів квадратних тротуарної плитки і 3 тисячі погонних метрів бордюру. Повністю очищена набережна з оглядовим майданчиком і прокладена нова дорога між проспектом і Міжнародним Виставковим Центром, а також встановлено причал для річкового трамвая. Окрім прогулянкової зони, на набережній з’явилися ґрунтові доріжки, призначені для поїздок на велосипеді або бігу. Уздовж поставили сім велосипедних парковок. Прогулянкову алею довжиною обладнали у відповідності з останніми тенденціями ландшафтного дизайну, завезено новий грунт і висаджено 40 в’язів, 29 ялин, 50 туй, іще понад 150 дерев і кущів. Весь простір, вільний від тротуарів і пляжу, покрили газоном. За рослинами доглядає міська експлуатаційна компанія, а для поливу зелених насаджень встановлено гідранти ручного поливу.

Але ж жителі Микільської Слобідки добре пам’ятають і чагарники, захаращені сміттям, які росли уздовж усього побережжя на цьому місці, а також криміногенну ситуацію, яку вельми підживлювали сауни з неоднозначною репутацією, які були облаштовані на дебаркадерах пришвартованих до гнилих причалів…

Вирлиця   

Та це вже історія, а ось вам драма, яка розгортається на Лівобережжі тут і зараз: у Дарницькому районі на території майже трьох десятків гектарів, ТОВ «Мрія-Інвест» планує побудувати багатофункціональний комплекс та облаштувати рекреаційну паркову зону, проти чого виступають ті самі професійні активісти. КМДА і депутати Київради, у свою чергу, ще у липні зазбиралися відібрати у орендаря одну з ділянок, а також оголосити її заказником, разом із самим озером «Вирлиця».

При чому в проекті Рішення зазначили, що це, чомусь, не потребуватиме ніякого фінансування.  Роботи інвестором  проводитимуться на виконання інвестиційного договору укладеному ще у 2004 році, причому порушення його умов, ймовірно, може мати наслідки для міського бюджету. Мер Києва —  Віталій Кличко, який колись мешкав в районі озера Вирлиця, берег якого, має бути реконструйований в ході проекту, висловився за його реалізацію: «Місто вже справді не є містом-парком, а щільно забудовується» — сказав він прямо на засіданні Київради: «Особливо це стосується Харківського масиву. Я був категорично проти, щоб там щось будувалося. До речі, я виріс на вулиці Декабристів і дуже добре знаю кожен квадратний метр цієї території. Вона зараз знаходиться в занедбаному стані, і я критично і чітко підтримую, аби ніякої забудови там не було. Але, так сталося, що на мене після того, коли вже було підготовлено звернення, вийшов власник, генеральний менеджер цього проекту, і каже: «Будь ласка, ми хочемо презентувати. Я почув цю презентацію і був, можу сказати, позитивно вражений проектом, який вони презентували по зоні відпочинку, збереженню зелених, рекреаційних зон, і надання цієї території дійсно нового життя «, — сказав Віталій Кличко.

Чому навколо цього будівництва розгорнулася така дискусія? 

Озеро Вирлиця природного походження. Але у середині 80-х років будівельники його значно поглибили і дуже суттєво розширили в результаті видобутку піску для будівництва масивів Харківський, Осокорки та Позняки. Нинішні площа водного плеса Вирлиці, складає — 98 гектарів. На його берегах був побудований гігантський сміттєспалювальний завод «Енергія», який працює і до сьогодні (спалює більше 25% всього сміття міста Києва).

Завод за ці роки, наніс чималу шкоду і самому озеру і навколишнім територія. Зливи у Вирлицю теплої води, а також викиди з «Енергії», десятиліттями порушували природні умови проживання у ньому риб і водоростей,  замулювали його береги, сприяли заростанню і заболочуванню. Але чомусь наші «еко-активісти» не боролися і не борються проти цього лиха.  Згодом, житлове будівництво обступило Вирлицю кільцем, навколо виросли нові мікрорайони, але озеро не стало місцем відпочинку для дарничан. Не дивлячись на те, що у 2005 році Київрада вилучила прилеглі до озера території з категорії зелених насаджень, змінивши їхнє функціональне призначення на територію громадських будівель і споруд, озеро й далі перебуває у кричущому екологічному та естетичному стані! /blisk-i-zlidennist-ozera-virlicya/

Його береги захаращені й засмічені, а будь-яка економічна або соціальна інфраструктура уздовж берегової лінії відсутня.

Благоустрій фактично не здійснюється – до міського КП «Плесо», передана лише частина вирлицького узбережжя, яка йде уздовж вулиці Ревуцького, і яка доглядається цим підприємством від випадку до випадку. Що ж стосується усіх інших берегів озера, картина стає зовсім сумною…

На цих фотографіях видно, що екологічна ситуація навколо усього озера жахлива. За твердженнями людей, які зібралися у групу «еко-активістів», і які, чомусь сфокусувалися саме зараз і чомусь саме навколо лише одного з берегів озера,вочевидь маючі на меті завадити інвестору «Мрія-Інвест», побудувати комплекс міської інфраструктури і громадського простору на берегу Вирлиці — в озері  можна навіть ловити рибу! Тоді, як в численних пабліках київських рибалок, люди попереджують один – одного про небезпеку рибалити саме на Вирлиці: «есть рыбу с этого озера всё же не рекомендую… рыба там не чистая, всё, что в озеро сливалось никуда не делось, просто осело на дно» — пишуть рибалки у гілці, що присвячена озеру Вирлиця на форумі — http://www.fishing.kiev.ua «Со мной работает сотрудник с Вырлицы говорит есть труба откуда и зимой течет какая-то гадосьть…» — відповідає йому інший учасник обговорення. Окрім того, криміногенна ситуація в районі Вирлиці, залишається напруженою, оскільки біля берегів озера, за словами місцевих мешканців, які масово постять про це у соцмережах, усе літо поселялися сумнівні маргінальні елементи.

За повідомленнями МВС, навколо озера неодноразово траплялися кримінальні злочини, включно з убивствами. Праві виходи з метро «Вирлиця» і «Бориспільська», абсолютно порожні, кияни не їздять відпочивати біля озера Вирлиця, а підземний перехід в районі метро «Харківська», нагадує пост апокаліптичні картинки з Чорнобиля…

Натомість, інвестор пропонує не просто благоустроїти усі доступні береги озера, але й зробити їх в ультрасучасному стилю, очистити від водоростей і очеретів. 

Проект облаштування берегів, зробила всесвітньо відома нідерландська компанія — TconcepT BV, яка спеціалізується на архітектурі, дизайні концепцій та розробці громадських місць по всьому світу.

Наша місія — створювати місця; місця, куди люди люблять їхати і хочуть залишитися. Як стверджують фахівці компанії: «ми створюємо концепції, де естетичний, функціональний, економічний, здійсненний та стійкий аспекти перебуває у повній гармонії з природою.»

Тим часом про необхідність наведення порядку на березі озера і очищення води вже довгий час твердять вчені. Наприклад гідролог з Київського університету Шевченка Сергій Дубняк у висновках до своєї роботи «Еколого-гідроморфологіческой аналіз умов і наслідків підвищення рівня ґрунтових і поверхневих вод в районі озера Вирлиця в Києві» пропонує, зокрема, відновити затоплену і підтоплену прибережну частину озера і захистити берега від розмиву і обвалення.

Але найголовніший результат, будівництва нового об’єкту на озері Вирлиця, все ж такі полягає у тому, що завдяки цьому, ця дика територія, як кажуть, отримає нове дихання.

Як і будь-яке місто Київ потребує розумного планування та продуманої забудови. Архітектура сучасного міста поступово сама стає частиною природи. Вона контактує з навколишнім середовищем і кліматом. Проектувальники сучасних житлових та громадських будівель, почали усе більше враховувати природні явища: кількість теплих сонячних днів у році, середню силу вітру, кількість опадів. Виходячи з аналізу кліматичних умов та навколишнього середовища, архітектори почали планувати і прибудинкові території, облаштовувати урбаністику… Життя змінюється і з ним змінюємось і ми… 

Сообщение БЛИСК І ЗЛИДЕННІСТЬ ОЗЕРА ВИРЛИЦЯ появились сначала на Інформаційно-аналітичне інтернет видання про співпрацю з громадськістю «КИЇВ.org».

Міському форуму передуватиме 10 районних. Заходи пройшли або пройдуть у кожному районі столиці та будуть присвячені актуальним питанням розвитку громадянського суспільства: громадський бюджет, відкриті громадські простори, квартальний менеджмент, молодіжна політика та ін.

05 червня 2021року Форум розвитку громадянського суспільства відбувся у парку «Перемога» Дніпровського району столиці. Представники громадських організацій попрацювали в форматі «світового кафе» над вирішенням задач квартального менеджменту; відбулась панельна дискусія по Громадському бюджету м. Києва; також пройшов молодіжний воркшоп із написання проєктів. Крім цього, гості радо приймали участь у інтерактивах, проведених неурядовими організаціями м. Києва.

В числі інших заходів великою популярністю користувався тест «Світло безпеки» від ГО «Ф’ючелаб Юкрейн». Більше ніж сто маленьких киян з батьками підходили до стійки «Ф’ючелаб Юкрейн», тестували на телефонах власні знання з безпеки дітей, та з радістю отримували призи. Хоч питань було всього 12, все ж не всі відповіді були відомі користувачам. Проте бажання виграти приз – банданку чи маску зі світлоповертаючими елементами – перемагало. Ресурс «Київ.орг» звернувся до команди проекту з проханням розповісти детальніше про їх інноваційний підхід до важливого питання безпеки дітей.

Координаторка проекту «Світло безпеки» Тетяна Галюк, членкиня правління ГО «Ф’ючелаб Юкрейн», розповіла нашому виданню про історію створення даного тесту. У 2020 році, під час створення аналітичних матеріалів для проекту з безпеки школярів «БікамСейв», було визначено, що, не дивлячись на активну діяльність ювенальної поліції, середньостатистичний маленький киянин все ж має недостатньо знань про загрози, що існують поза домівкою. «Це робить наших дітей вразливими щоденно, без перерви на канікули чи вихідні» — вирішила команда проекту. Саме тому для нестандартного вирішення підвищення питання дитячої безпеки, за підтримки Голови Громадської Ради м. Києва Богдана Назаренка, представники організації зв’язалась із Поліцією міста Києва. Було створено команду в особі представників громадської організації, представників поліції в особі Ольги Юськевич та Юлії Гірдвіліс, представницею відділу ювенальної превенції в особі Яни Цимбал, а також речницею Патрульної Поліції м. Києва Анною Жадан. Ця команда спрацювала дуже ефективно, як в розробці тесту, так і при створенні цікавих і одночасно потрібних юним киянам мотивуючих до отримання знань призів.

Громадські активісти отримали від поліції методичні матеріали, які переформатували в тест, що розміщений на сторінці громадської організації https://flab.org.ua/. Даний тест цікавий тим, що після кожного питання є слайд із короткою інформацією про те, як саме себе треба вести на вулиці. Таким незвичайним способом активісти привернули увагу дітей до вивчення необхідної їм в подальшому житті інформації. Голова ГО «Ф’ючелаб Юкрейн» Олена Медвєдєва розповіла цікаву деталь щодо тесту: виявляється, під час розробки тесту стало зрозуміло, що методист створив більш інтерактивний матеріал, ніж звичайний тест. Тому громадські активісти вирішили шукати шляхів, якими можна було дати життя більшості ідей розробників. Таким чином, із керівництвом КП «Освітня агенція міста Києва», було досягнуто домовленість про розміщення на Освітньому Хабі м. Києва тесту «Світло безпеки» у форматі SCORM https://eduhub.in.ua/courses/cvitlo-bezpeki. Крім звичайних опцій, проходячи SCORM-тест, діти та дорослі можуть показати маршрут персонажу, скласти пазл та виконати інші цікаві дії.

Тест має також одну цікаву деталь в історії свого розвитку, яка стосується міжнародного досвіду.

ГО «Ф’ючелаб Юкрейн», серед інших проектів, часто проводить онлайн-заходи на різну тематику із залученням іноземних партнерів. Одного разу Данський експерт Стеффен Орнемарк згадав, що відсутність світлоповертальних елементів на дітях є серйозною проблемою не тільки в Україні. В країнах Скандинавії, наприклад, два рази на рік відбуваються «Дні віддзеркалення» (“Reflection Day”, “Reflextag”, “ReflexDag”) – інформаційні кампанії щодо поведінки на вулиці в темний час доби.

За цікаву ідею та її якісне втілення команда ГО «Ф’ючелаб Юкрейн» отримала сертифікат-підтвердження, що вона дійсно є партнером Кіиївської міської державної адміністрації у побудові суспільного діалогі, запровдженні європейських практик публічної комунікації, реалізації ключових пріоритетів розвитку столиці.

Сообщение Проект «Світло безпеки»: влада дає «зелене світло» розвитку ініціатив місцевої громади. появились сначала на Інформаційно-аналітичне інтернет видання про співпрацю з громадськістю «КИЇВ.org».

У Верховній Раді України зареєстровано проект Закону, який має на меті запровадження в Україні інституту громадського нагляду за діяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.

Мова йде про проект Закону України «Про громадський нагляд» №5621.

Під громадським наглядом пропонується визначити суспільну діяльність громадських об’єднань, предметом якої є здійснення нагляду за відповідністю діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб Конституції України, законам України, іншим нормативно-правовим актам та за дотриманням ними державної дисципліни.

Проект закону містить положення, якими врегульовуються такі питання:
Суб’єктами громадського нагляду визнаються зареєстровані в установленому законом порядку громадські об’єднання.

Для проведення нагляду суб’єкти у своєму складі повинні мати не менше двох громадських експертів або можуть утворювати профільні структурні підрозділи. Громадським експертом визнається особа, призначена керівним органом суб’єкта громадського нагляду, на яку покладаються обов’язки з організації та забезпечення проведення громадського нагляду.

До основних прав суб’єктів віднесено здійснення громадського нагляду:
? за дотриманням Конституції України, законів України, інших нормативно-правових актів та державної дисципліни об’єктами громадського нагляду;
? за виконанням державних цільових програм та виконанням суспільно важливих рішень, прийнятих об’єктами громадського нагляду;
? за збереженням та ефективним використанням державної і комунальної власності, недопущенням проявів бюрократизму.

Проектом визначаються заходи громадського нагляду:
? аналітичні і моніторингові дослідження діяльності об’єктів громадського нагляду;
? громадська експертиза;
? перевірка.

Визначається, що суб’єкти громадського нагляду мають право видавати акти реагування щодо порушень законодавства та державної дисципліни об’єктами такого нагляду, до яких віднесено висновок громадської експертизи та акт перевірки.

Об’єкти громадського нагляду зобов’язані розглядати акти реагування суб’єктів, усувати виявлені недоліки і порушення та повідомляти про результати їх розгляду.

Встановлюються положення про захист прав органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при проведенні громадського нагляду та відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дій суб’єктів нагляду, визнаних в судовому порядку неправомірними.

Передбачено також інші положення про:
? власність і фінансову основу діяльності суб’єктів громадського нагляду;
? міжнародне співробітництво у цій сфері.

Є ще один законопроект «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності у сфері громадського нагляду» №5622, яким передбачене встановлення адміністративної відповідальності за невиконання законних вимог посадових осіб суб’єкта громадського нагляду.

Так, проектом Закону пропонується доповнити КУпАП новою статтею, в якій передбачити, що за невиконання законних вимог уповноважених осіб суб’єкта громадського нагляду стосовно усунення порушень законодавства про громадський нагляд, або створення перешкод для виконання покладених на них обов’язків передбачається накладення штрафу на посадових осіб об’єктів громадського нагляду від 1 700 до 3 400 грн.

Повноваження щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення пропонується покласти на уповноважених осіб суб’єкта громадського нагляду. Розгляд справ адміністративне правопорушення пропонується покласти на суддів районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів.

Ініціатива цікава. Але.Важливо, щоб не було протиріч із повноваженнями і діяльністю Громадських рад.
Добре було б, щоб внаслідок цих ініціатив повноваження громадських рад стали більш суттєвими та дієвими.
В іншому випадку може статися підміна понять та інструментів що призведе до непорозумінь і хаосу в цій сфері, що буде тільки на користь несумлінним представникам влади.

Сообщение Запровадження в Україні інституту громадського нагляду за діяльністю органів державної влади появились сначала на Інформаційно-аналітичне інтернет видання про співпрацю з громадськістю «КИЇВ.org».

В День захисту дітей організація «FutureLab Ukraine» отримала можливість презентувати проект з безпеки дітей «Світло безпеки», що є переможцем конкурсу «Громадська перспектива: прозора влада та активна громада» Департаменту суспільних комунікацій Київської міської державної адміністрації. Захід відбувся під час свята «Поліція часу», що було проведене на Софіївській площі за ініціативи Поліції міста Києва.

Проект «Світло безпеки» є кампанією превентивного характеру, яка передбачає проведення інформаційно-просвітницького онлайн-тесту з інформування щодо безпечної поведінки юних киян на вулиці, в тому числі в темний час доби, при перебуванні їх на дорозі; та видачі призів переможцям – елементів одягу, що світятся вночі.

Завдяки заходу 01 червня 2021 року «Поліція часу» більше ніж 300 дітей пройшли тест, нажаль не всі отримали високий бал, але стимул отримати приз — світлоповертальні аксесуари — заохочував відпрацювати знання. У 2021 році наша огранізація продовжуватиме просвітницьку кампанію в з питань безпеки на дорозі, і візьме участь у Форумах розвитку громадянського суспільства, що проводитимуться в різних районах м. Києва за підтримки Департаменту суспільних комунікацій Київської міської державної адміністрації.

«За підтримки Громадської Ради м. Києва та Департаменту суспільних комунікацій, поліції столиці, а також і власним коштом, реалізували безпековий проєкт, — розповідає координаторка проєкту „Ф’ючелаб Юкрейн“ Тетяна Галюк. — ми зробили дуже круту кампанію.

За основу взяли найкращий європейський досвід — данський. На жаль, не кожен в Україні знає про вимогу закону використовувати в темний час доби світлоповертальні елементи в одязі. Навіть під час прогулянок з домашніми тваринами. Водночас за кордоном це дуже популярно і тамтешнє законодавство вимагає використовувати такі елементи в одязі. Оскільки у нас такої практики немає, тому вирішили її розвивати.

Проводимо для школярів спеціальні заняття, а тепер також створили тест. Тест складається з 12 запитань — діти проходять його та покращують свої знання», – зазначила голова ГО «FutureLab Ukrainе »

Сообщение Проект «Світло безпеки» від «FutureLab Ukraine» появились сначала на Інформаційно-аналітичне інтернет видання про співпрацю з громадськістю «КИЇВ.org».

Сообщение Знову злочинна бездіяльність? появились сначала на Інформаційно-аналітичне інтернет видання про співпрацю з громадськістю «КИЇВ.org».

В Києві пройшов IV-й Форум Громадських рад «Велика столиця-2021»

В день місцевого самоврядування, в інформаційній агенції «Укрінформ» відкрився Форум Громадських рад Києва «Велика столиця-2021». Цьогоріч через карантинні обмеження форум відбувався у форматі відео-конференції.

У заході взяли участь голови громадських рад Києва від кожного із десяти районів, представники профільних комітетів Громадської ради при КМДА, громадські активісти та експерти.

«Знайти дієві механізми співпраці нової влади Києва із громадою — наше головне завдання, — сказав, відкриваючи Форум голова Громадської ради при КМДА Богдан Назаренко. — Нас часто критикують, що ми не надто рішуче інколи відстоюємо права громади, тому нам дуже важливо напрацювати інструментарій, аби наша робота була ще більш помітною».

Громадська рада при Київській міській державній адміністрації — консультативно-дорадчий орган, що обирається на два роки. У кожному із десяти районів столиці діють громадські ради при районних адміністраціях, до яких входять громадські активісти, члени громадських організацій, фахівці, не байдужі до проблем міста. Головне завдання щорічного форуму — підбити підсумки роботи за минулий рік, напрацювати нові завдання для столичної влади.

«Важливо, що із громадськими радами районів ми працюємо єдиною командою, спільно розв’язувати проблеми, що стоять перед містом, — зазначив Богдан Назаренко. Сьогодні ми сформуємо Резолюцію форуму, у якій поставимо завдання для новообраної влади столиці, порядок денний на 2021 рік, підіб’ємо підсумки роботи минулого року та окреслимо плани на майбутнє».

Новий Генплан, захист малого бізнесу під час пандемії, система охорони здоров’я, освіта, ситуація із транспортом у столиці, соціальний захист людей із інвалідністю, учасників АТО та переселенців, робота комунальних підприємств та політика влади у сфері ЖКГ ті гострі питання, які порушували спікери під час виступів.

Ольга Коцько, голова комітету з питань учасників ООС (АТО) та внутрішньо-переміщених осіб зазначила, що окрім перепустки в КМДА Громадська рада не дає жодних прав, і хотілось би більше повноважень її для членів. «Нас ніхто особливо не захищає, коли ми виходимо на акції захисту ветеранів чи збереження дитячого спорту як, наприклад, по ситуації зі спорткомплексом «Восход». Ми повинні мати реальні інструменти впливу, аби відстоювати болючі для киян питання більш ефективно і гучно».

Поділяє думку і Володимир Петровський, який очолює комітет соціального захисту в Громадській раді при КМДА: «Хочеться, щоб нас більше чули, щоб ми реально напрацьовували робочі документи. На жаль, майже нічого із попередньої Резолюції форуму виконано не було. Жодного разу мені не вдалось зустрітись із керівником департаменту КМДА із соціальної політики. А я вважаю, що без участі громадськості не можна ухвалювати жодне рішення по людях з інвалідністю, наприклад, щодо безбар’єрного середовища».

Проблематику у сфері ЖКГ та енергетики підняв на Форумі відомий експерт, голова комітету з питань ЖКГ, благоустрою та екології Громадської ради при КМДА Олег Попенко. «Кияни не захищені. Тарифна політика, що впроваджується в Україні, стає щороку гіршою. У порівнянні із минулим роком середня платіжка за комунальні послуги зросла до 57%, ми стали платити набагато більше. Середня заборгованість українців за послуги ЖКГ зросла на 4 млрд грн. Вже відбулось здорожчання газу та його транспортування, очікуємо підвищення тарифу на водопостачання та водовідведення, — акцентує увагу Олег Попенко. — Ми, як громадськість, входимо до усіх робочих груп на рівні ВР та міста, але реального лоббі споживачів у владних структурах фактично немає».

Експерт запропонував звернутись до новообраної Київради із пропозицією про зменшення фінансового навантаження за послуги ЖКГ для споживачів, які проживають поруч з екологічно небезпечними підприємствами (Дарницька ТЕЦ, сміттєспалювальний завод «Енергія»). «Вважаю, що споживачі мають платити на 20% менше, це буде компенсація за те, що вони вимушено опинились в екологічно складній зоні», — сказав Попенко.

Сергій Троценко, що представляє на Форумі Громадську раду при Деснянській РДА, підняв катастрофічно важливе питання транспорту для жителів Троєщини. Громада хвилюється, що коли розбудовувати мікрорайони, а не вирішити життєво важливе питання транспортного сполучення між лівим та правим берегом, то на столицю очікує транспортний колапс. «Я вважаю, потрібно заборонити забудову на Троєщині, доки не вирішиться проблема із метро. У нас є реальні механізми, як вирішувати важливі для району питання».

Представник громадськості звернувся до мера Віталія Кличка із проханням про залучення до роботи радників від кожного району, які б інформували керівництво про болючі проблеми киян.

Голова Громадської ради при КМДА Богдан Назаренко додав, що Рада має налагодити співпрацю не лише зі структурними підрозділами Київської міської адміністрації, а й із депутатським корпусом Київради. «У традиційному щорічному листі до мера я запропоную визначити відповідальних за роботу із громадською радою у кожній фракції та у профільних комісіях. Думаю, це буде ефективно. Вкажу на необхідність або заперечити пропозиції Резолюції нашого форуму, або надати план втілення в життя».

На думку Назаренка, Києву потрібне реально дієве самоврядування. Громадськість має всіма правовими методами тиснути на владу і впливати на прийняття рішень. А чиновники та депутати, своєю чергою, дослухатись і виконувати настанови суспільства. Адже кожен представник влади рано чи пізно стане звичайним громадянином, і опиняється по інший бік барикад.

Сообщение Богдан Назаренко, голова Громадської ради при КМДА: Ми маємо тиснути на владу, аби наші пропозиції були почуті появились сначала на Інформаційно-аналітичне інтернет видання про співпрацю з громадськістю «КИЇВ.org».

Учасники Форуму зібралися, щоб обговорити перспективи розширення мережі муніципальних відкритих просторів, ознайомитися зі світовими та українськими прикладами для того, щоб максимально врахувати потреби різних цільових груп під час розробки та реалізації міських політик.

Серед експертів Форуму:

Богдан Назаренко,голова Громадської ради при Київській міській державній адміністрації

Світлана Шліпченко, директорка ГО “Центр урбаністичних студій”

Олеся Ващук, голова Ради молодих вчених при МОН України

Джей Тріббі, керівник офісу депутата міської ради Атланти Аміра Фарокі

Чорногуб Наталія, експертка Ради Європи із розвитку демократії, публічних консультацій, громадської участі при плануванні публічних просторів

Аліна Дяченко, директорка КП “Інститут розвитку міст” (м.Вінниця)

Нечипоренко Анастасія, головна спеціалістка відділу менеджменту закладів культури Львівської міської ради, координаторка діяльності міських бібліотек URBAN бібліотека

Дмитро Кулібаба, перший заступник директора КП “Центр публічної комунікації та інформації”

Івона Костіна, голова правління Veteran Hab.

Пропонуємо вашій увазі Виступ голови Громадської ради при Київській міській державній адміністрації — НАЗАРЕНКО Богдана.

Сообщение «2020: РІК ВИКЛИКІВ ТА ТРАНСФОРМАЦІЙ» появились сначала на Інформаційно-аналітичне інтернет видання про співпрацю з громадськістю «КИЇВ.org».

З повагою, Колектив «Київ.org»

Сообщение Шановний Ростиславе Валерійовичу! З Днем народження! Щастя і радості, успіху і любові! Нехай тепло найщиріших побажань надовго збереже в Вашому серці відчуття свята! появились сначала на Інформаційно-аналітичне інтернет видання про співпрацю з громадськістю «КИЇВ.org».

Сообщение 23.10.20р.Сьогодні — останній день агітації перед «днем тиші».Ростислав Балабан. появились сначала на Інформаційно-аналітичне інтернет видання про співпрацю з громадськістю «КИЇВ.org».