КИЇВ. 11 квітня. УНН. У своєму вечірньому зверненні Президент України Володимир Зеленський заявив, що буде залучати ще більше коштів та ресурсів на допомогу Україні, а також приймати світових лідерів та вести переговори. Про це повідомляє УНН.

Деталі

Володимир Зеленський повідомив, що продовжить звертатися до парламентів і народів світу, а також приймати світових лідерів на нашій землі.

Цитата

«Ми будемо приймати в Києві та інших українських містах наших партнерів, лідерів інших держав. Будемо залучати ще більше коштів та ресурсів на допомогу Україні. Звичайно, будемо обґрунтовувати сильніші санкції проти російської федерації. Щоб була відповідальність, щоб була справедливість. Як би вони не боялися визнати свої помилки – трагічні, страшенні помилки – їм доведеться. Бо наша сміливість і наша правдивість однозначно переважають. І переможуть», — заявив Зеленський.

Гарнат держави говорив з канцлером Німеччини Олафом Шольцом. Про те, як притягнути до відповідальності всіх винних у воєнних злочинах, як посилити санкції проти росії та як примусити росію шукати мир.

«Радий відзначити, що останнім часом німецька позиція змінюється на користь України. Вважаю це абсолютно логічним. Оскільки саме цей курс підтримується більшістю німецького народу. І я йому вдячний. Але очікую, що все, про що ми домовилися, буде реалізовано. І це дуже важливо», — повідомив Президент.

Нагадаємо

росіяни кажуть про вбивства в Бучі та Краматорську, що це не вони, а нібито ми — Зеленський.

Ворог відступив від Києва, але це не означає, що він відмовився від прагнення захопити столицю.

Про це заявив мер Києва Віталій Кличко у своєму інтерв’ю телеканалу ABC News.

«Друзі, те що ворог відступив від Києва, не означає, що він відмовився від прагнення захопити столицю. Тому не можна виключати наступної спроби орків взяти Київ за 2 дні. І столиця має й надалі бути готова до оборони» — сказав мер.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Наші воїни проявили дива військової майстерності» — показали відео про битву за Мощун

За його словами, окупанти продовжують звірствувати і чинити геноцид проти українського народу в регіонах, у які вони вдерлися.

Також він зазначив, що Київ готовий до оборони та подякував світу за міжнародну підтримку.

Росіяни можуть знову спробувати атакувати Київ. Також не можна виключати, що ще одним напрямком потенційного наступу може стати Одеса.

×

Литва найближчим часом організує навчання для українських військових, аби допомогти підготуватися до роботи із західною технікою.

Про це сказав командувач Литовської армії, генерал Валдемарас Рупшіс, пише Delfi.

«Для досягнення максимального результату найближчим часом організуємо навчання для українських військових тут у Литві.

Ми готові тренувати їх інструкторів, щоб підготувати їх до роботи з технікою, якою ми самі керуємо. З тим військовим обладнанням, технікою чи зброєю, яка є. Це ті знання, які необхідні для управління операціями в Україні», — сказав генерал.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Велика Британія передасть Україні протикорабельні ракети та 120 бронемашин

Навчання обговорили з начальником штабу армії США Джеймсом Чарльзом МакКонвіллом, який зараз перебуває в Литві.

Генерал нагадав, що «вже майже два місяці Україна воює не лише за свою безпеку, а й за безпеку та демократію усієї Європи».

Литва першою повернула свого посла до Києва.

Країни Заходу збільшують військову підтримку України і поступово переходять до відправлення важкої техніки, повідомляв міністр оборони Литви Арвідас Анушаускас.

×

Канцлер Австрії Карл Негаммер 11 квітня прибуде до Москви для зустрічі з президентом Росії Володимиром Путіним. Він буде першим лідером європейської країни, який відвідає Москву з 24 лютого, коли російський агресор вторгся на територію України.

Речник Кремля Дмитро Пєсков підтвердив візит Негаммера, зазначають у виданні «Радіо Свобода».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Ми маємо свої плани» — Кулеба прокоментував призначення нового командувача вторгнення в Україну

Австрійський канцлер повідомив журналістам, що має намір говорити з Путіним про можливість діалогу РФ з Україною та про воєнні злочини, скоєні росіянами в Україні.

Візит Негаммера погоджений з лідерами ЄС, за повідомленнями.

Австрія — нейтральна країна, яка не входить до НАТО, вона не постачає Україні зброю.

9 квітня до Києва прилетів канцлер Австрії Карл Негаммер. Його зустрів президент Володимир Зеленський. Австрія тримає нейтралітет у питанні війни Росії проти України. Однак у суботу канцлер країни Карл Негаммер оголосив новий пакет санкцій проти Росії.

×

У понеділок, 11 квітня прибуде для Москви та зустрінеться з російським диктатором Володимиром Путіним канцлер Австрії Карл Негаммер. Як повідомляє Радіо Свобода, він буде першим європейським лідером, який відвідає Москву з 24 лютого, коли розпочалося широкомасштабне російське вторгнення в Україну, жертвами якого вже стали тисячі людей.

Речник Кремля Дмитро Пєсков підтвердив візит австрійського канцлера.

Негаммер розповів журналістам щодо наміру говорити з Путіним про можливість діалогу Росії з Україною та про воєнні злочини, скоєні в Україні.

Австрія – нейтральна країна, яка не входить до НАТО, вона не постачає Україні зброю.

За повідомленнями, візит канцлера погоджений із лідерами ЄС.

Раніше у ролі посередників на російсько-українських переговорах намагалися виступати премʼєр-міністр Ізраїлю і президент Туреччини. Наразі не оголошено, з якими конкретними пропозиціями їде до Путіна канцлер Австрії.

Невизнаний лідер Білорусі Олександр Лукашенко нещодавно заявляв, що його країна має стати повноправним учасником переговорів між Україною та Росією задля припинення війни.

Канцлер Австрії Карл Негаммер у п’ятницю, 8 квітня, прибув із візитом до України та у суботу зустрівся у Києві з президентом Володимиром Зеленським. Програма австрійського канцлера також включала візит до міста Буча.

Раніше Володимир Зеленський анонсував створення в Європі антипутінської коаліції. Український президент зазначив, що про конкретні санкції та конкретну допомогу для наших військових він вів перемовини з главою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн, президентом Франції Еммануелем Макроном, федеральним канцлером Австрії Карлом Негаммером та президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом.

Ірпінь під Києвом повністю звільнили від російських окупантів 28 березня. Місто витримало оборону та не дозволило загарбникам максимально близько підійти до столиці або навіть увійти до неї.

За понад місяць боїв в Ірпені значних руйнувань зазнали багатоповерхівки. Найбільше знищених новобудов — на околицях міста. Їх окупанти бомбили з повітря та обстрілювали мінометами та артилерією.

Загинули близько 300 ірпінців, за попередніми даними. 200 з них стали жертвами воєнних злочинів, які скоїли окупанти.

Ірпень став одним з перших населених пунктів цієї війни, який отримав статус «Місто-герой». Кореспондентка Gazeta.ua побувала там аби побачити наслідки «русского мира» та поговорити про нинішнє і майбутнє Ірпеня з його мером Олександром Маркушиним.

ГРУДИ ЗАЛІЗА

Щоб доїхати з Києва до Ірпеня, водій робить величезний крюк. Найкоротшого шляху до міста вже не існує – Збройні сили України на другий день повномасштабної війни підірвали переправу по Новоірпінській трасі. Також були знищені інші два мости, які вели до столиці.

Відтоді до Ірпеня їздять через Гостомель, петляючи дорогами, що заблоковані спаленими до іржі танками та бронетранспортерами. Груди заліза розкидані на сотні метрів. Про те, що це колись була військова техніка, нагадують тільки контури кабін, колеса та дно корпусів.

Проїжджаємо через один зі зруйнованих мостів. Посеред нього величезна діра, через яку видно річку Ірпінь. Щоб об’їхати — маневруємо. Чоловіки на блокпосту жестикулюють руками: «Давай швидше».

На міст пускають лише тих, кому дозволено. В основному – військових та волонтерів. Вздовж переправи – поля. Величезні металеві стовпи ліній електропередач погнуті.
За річкою Ірпінь все починає нагадувати про війну. Приватний сектор, яким розпочинається Гостомель, схожий на район недобудов — відсутні дахи, паркани, шибки, а замість стін –купи цегли. Все навколо пощерблено розпеченими уламками металу: коли осколки розлітаються, то проплавляють усі поверхні з якими зустрічаються.

На перехресті, від якого до ангара з літаком «Мрія» зовсім недалеко — випалене поле. Раніше звідси було легко потрапити спершу у Бучу, а за нею і в Ірпінь. Нині ж дорога намертво заблокована спаленою російською технікою. Тож із Гостомеля заїжджаємо в Ірпінь через вул. Северинівську.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ірпінь закрили на виїзд. Усі машини перевірятимуть

По ній наносилися авіаудари. Бомби падали на нові багатоповерхівки. Їхні дахи знесені, а стіни з першого по останній поверх — чорні. Місцями багатоповерхівки наче розчавлені – від п’яти поверхів подекуди залишилося два. Попри це на першому поверсі одного з розбитих будинків — видніються вцілілі меблі на кухні. В іншому домі згоріло все, крім однієї стіни. Там лишився неушкодженим плакат: «Квартири з документами від 34 тисяч».

 

У глибині кварталу починають зустрічатися «виживші» новобудови. У деяких відсутні шибки, але це ніщо порівняно із сусідськими багатоповерхівками.

Людей у будинках немає. Майже усі мешканці – виїхали.

ДОРОГА ЖИТТЯ

— Після евакуації у місті залишилося 4,5 — 5 тисяч мешканців, — говорить ірпінський міський голова Олександр Маркушин, 41 рік. У перший день повномасштабної війни він створив і очолив територіальну оборону в Ірпені. – У нас не так багато загиблих порівняно з іншими містами, бо ми провели величезну роботу. 95 відсотків мешканців евакуювали у Київ та Західну Україну. Перші три дні вивозили людей поїздом. Вони ходили по два рази на день туди-сюди. Коли потяг з людьми підірвали (окупанти атакували евакуаційний поїзд 5 березня. Ніхто не постраждав. – Gazeta.ua), почали вивозити автобусами. Їх теж обстрілювали. Багато хто на автомобілях поїхав. І чимало людей ми вивели пішки. У нас були складені групи: одна людина на 50 містян. Йшли під обстрілами і бомбами йшли. Коли летіли останні, то треба було кричати, щоб усі лягали, а не бігли.

Шлях, яким Маркушин та інші виводили людей, тепер називається «дорогою життя». Нею пройшла половина мешканців міста – близько 30 тис. людей. Рухалися через підірваний міст, яким раніше було найлегше добратися до Києва.

— Ми по ній носили ліки та їжу, боєприпаси. Так заходили групи наших хлопців. Ми поранених виносили цим мостом, загиблих, — продовжує мер. — Наші військові підірвали переправу, щоб нею не пішли росіяни. Дуже правильно це зробили.

За період евакуації в Ірпені загинуло троє цивільних та два чоловіки з територіальної оборони.

— Одного разу, коли виводив людей, переді мною метрів за п’ятдесят йшла жінка з двома дітьми та волонтер. В них прилетіла бомба. Найстрашніше, що я бачив у житті. Міна розірвалася за кілька метрів від них. Шансів вижити не було, — каже Маркушин.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Заходимо в кожний будинок — в Ірпені проводять спеціальну поліцейську операцію

НАПОЇТИ ІРПІНЬ

Ірпінь зруйнований наполовину. В основному зносити і заново будувати потрібно багатоповерхівки, дитсадки, школи. І сильних руйнувань зазнала мережа водоканалу.

До того, як очолити місто, Маркушин шість років працював у «Ірпіньводоканалі». Два роки його очолював.

— Наша комунальна техніка була на лінії вогню. Поряд йшов бій, і техніку водоканалу під нуль, ну може на 95% — знищили. Це трактори, екскаватори, бочки, аварійні та промивальні машини, крани, — перераховує мер втрати. – Знищено і водоканал. Води давно немає.

В Ірпені відсутні взагалі будь-які комунікації. Тому наша основна задача – розмінувати місто та дати людям мінімальний комфорт, продовжує міський голова.

— Ми поставили генератори, я їх заправляю і завдяки цьому підняли мобільний зв’язок у місті. Далі маємо відновити електрику, подачу води і каналізацію. І у нас є великі успіхи у цьому. Далі – підключення газу, — планує Маркушин.

До 16 квітня вода та електрика має з’явитися точково у різних районах міста. Якщо електрика вже є на «кругу біля водоканалу», то воду тягнуть з Києва.

— Нам допоміг міжнародний Червоний хрест, заплатив 20 мільйонів гривень, щоб кинули трубу з Києва до Ірпеня і напоїли людей. Розбомблену станцію водоканалу ремонтуватимемо два місяці, а кинути трубу – це тиждень, — говорить мер.

ВОЛОНТЕРИ І КРОКУСИ

Руїни Ірпеня – це околиці міста. З боку Бучі, Ворзеля та Гостомеля. Центр – дивом цілий. У міському парку та прилеглих вулицях біля мерії працюють волонтери. Прибирають територію не від завалів, а від зимового бруду — гілля, пилу, висохлого листя та трави.

У приватних домах поряд – спокій. У дворах через низенькі паркани видно, як цвітуть крокуси. На підході нарциси. Після обвуглених сцен на околицях міста такий контраст вражає.

На вулицях – тільки волонтери. Для місцевих триває кількаденна комендантська година. Вона необхідна аби рятувальники могли безперешкодно розміновувати вулиці, а комунальники – приводити їх до ладу.

— Я приїхала з Києва прибирати Ірпінь, — говорить волонтерка Ірина Колєгаєва. Мете вздовж бордюрів.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Орки ходять по всіх хатах, вимітають продукти. Але сало не їдять» — як живе й приймає переселенців селище під боком у Білорусі

Поряд її колега Вадим Назаренко лопатою вантажить непотріб у ківш трактора. Він теж з Києва.

— До війни я не був волонтерам, але тепер все змінилося. Я змінився. Думаю, багато чого кожен з нас перегляне у житті, — каже.

— Ми всі тут з Києва. Записалися прибирати Ірпінь. Це як Миколаїв захищає Одесу, так Ірпінь захистив Київ, — долучається до розмови ще один волонтер. Прізвище назвати відмовляється.

Волонтерів з різних населених пунктів у Ірпені почав збирати Олександр Маркушин.

— Я у фейсбуці дав клич та попросив людей приїхати і допомогти прибрати місто, — говорить мер. — Попросив техніку у мерів інших міст, з якими дружу. Вони прислали екскаватори, бульдозери, вантажні машини і своїх працівників. Біла Церква, Київ, Боярка, Вишневе та інші міста. І багато техніки дали підприємці. До нас записалися приблизно 10 тисяч добровольців, щоб прибрати вулиці та розбирати завали. Ми зробили телефон гарячої лінії, куди дзвонять і записуються волонтери. Дуже їм вдячний.

ЗАХОПЛЕННЯ І ЗВІЛЬНЕННЯ

До міськради постійно хтось приїжджає: військові, волонтери, заступники мера, журналісти. На максимальних обертах мерія працює з 24 лютого. Того дня вранці тут провели сесію та прийняли два рішення: внесли зміни у бюджет та створили штаб територіальної оборони.

— Я його очолив. Почали створювати блокпости навколо міста. Це була лінія оборони з окопами, — продовжує Маркушин. — Перші чотири дні ми тримали оборону без військових, самі. Потім у місто подекуди зайшли росіяни. Я зустрівся з командиром від розвідників: «Треба допомога ваша». А він каже: «Ні, у нас наказ бути за річкою. Ірпінь захоплено, будемо завдавати удари». Я кажу: «Місто не захоплено, там наші люди стоять!» Ми поїхали подивилися на позиції, і він був дуже здивований. Тоді хлопці з розвідки і ЗСУ почали допомагати.

Спочатку у територіальній обороні було 140 людей. Потім їх кількість зросла до 300.

— Я і всі мої заступники взяли зброю. ЗСУ та розвідка дуже сильно допомогли зупинити захоплення Ірпеня, втримувати позиції. А коли певні наші війська стали заходити у місто, то поступово вичавили росіян, — згадує міський голова. — Основний успіх був після семи днів наступу. Окупанти пішли атакувати місто з трьох напрямків, а ми змогли вистояти, хоча було дуже важко. Ми тоді навіть на деяких позиціях трошки відступили, але місто втримали. Нам допомагала і «Альфа» (спецпідрозділ СБУ. – Gazeta.ua), і «Омега» (спецпідрозділ Національної гвардії. – Gazeta.ua). Ми відступали потрошку, вимотуючи їх. І коли вони не очікували — пішли в контрнаступ. Так вивели загарбників з міста і закріпилися на нових позиціях. Далі був наш наступ.

— Ось тут був бій, коли ми їх відкинули за межі Ірпеня, — один із військових підводить до руїн. З цього місця до Бучі – 700 метрів. До війни тут був торговельний центр, якого вже немає. — Тут були ми, ось ці вулиці були захоплені, — показує угору на приватний сектор. — Потім ми їх погнали дорогою на Бучу. Бачите, все знищено. Он їх бетеер. Точніше те, що від нього залишилося. Багато їхніх полягло, але і наших трошки.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Над головою пролетів літак і десь бахнуло. Зрозумів — щось відбувається»: як добровольці зі зброєю захищають Полтаву

Місто зазнало серйозних руйнувань, бо тримало оборону, каже Олександр Маркушин.

— Ірпінь захопили лише на 30 відсотків. Решту території утримували ми, – згадує міський голова. — Ці 30 відсотків знаходилися з боку Синергії (жилий комплекс. – Gazeta.ua), як на Ворзель їхати. Якби місто пало, то всі їхні війська були б у Києві, бо від нас до столиці три — чотири кілометри по новій дорозі. Ось чому президент дав нам звання «Місто-герой». Це заслужено.

УБИВАЛИ НАВМИСНО

Найзапекліші бої в Ірпені тривали два тижні. Окупанти почали заходити в місто на сьомий-восьмий день великої війни.

— Розстрілювали цивільних, ображали жінок. Була вбита дитина, — продовжує Маркушин. — Також брали в полон наших чоловіків, щоб потім обмінювати на військовополонених. Окупанти вбили наших людей і їздили по тілах танками тиждень-два. Коли ми збирали ці тіла, то вибачте, лопатою працювали. У нас є братські могили по три – чотири людини, але вони не такі великі, як у Бучі. Бо місто не було окуповано тривалий час і ми вели бій.

Воєнними злочинами в Ірпені і в інших містах займається спільна група, яка складається зі слідчих генеральної прокуратури, Державного бюро розслідувань, поліції та СБУ.

— Вони навмисно вбивали, їздили по тілах, обстрілювали приватні будинки, багатоповерхівки. Хотіли нас залякати. Звичайно, на війні страшно. Всім страшно, і їм теж. Але чим більше вони нас обстрілювали і робили біди — тим швидше ми ставали сильнішими. І це різниця між нами, — пояснює Маркушин. — У нас країна вільних людей і ми у себе вдома. Ми за свій дім, родину, країну, президента воюємо. А вони до нас зайшли по-варварськи. Звідки у них візьметься мотивація?

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Поки Путін не здохне – нічого не скінчиться»: як вокзал у Львові став форпостом для сотень тисяч утікачів від війни

Перші дні війни заскочили ірпінців зненацька. Події настільки стрімко розвивалися, що часу зробити запаси ліків чи їжі не було.

— Ми прийшли в один з підвалів, де ховалися люди. Вони були раді мене бачити, — веде далі мер. — У тих людей не було їжі, вони з дітьми сиділи голодні. Кажу: «Зараз візьмемо автомобілі і привеземо продукти». А містяни відповідають: «Так ви ж воюєте за нас! Ось у нас трошки є приготованої їжі. Давайте ми вам дамо». Ми відмовилися, взяли дві машини. Я подзвонив власникам магазинів, попросив дозволу відкрити їх і за дві доби ми нагодували місто.

ЗАМАХИ НА МЕРА

Серед зруйнованих будинків — і приватний будинок міського голови. Олександр Маркушин погоджується показати руїни. Спершу заходить у понівечену вітальню. Від житла практично нічого не залишилося. Сюди були точні попадання з мінометів. Цегла від високої температури, яку виділяють снаряди, стала кришитися на пісок.

Будинок Маркушина розбили, бо хтось дав на нього наводку або координати були відслідковані дронами, вважає розвідка. Постріли були точними, бо сусідські будинки не постраждали. Попри це, у міського голови вцілів сад із малиною та тюльпанами, які скоро зацвітуть.

— Це будинок батьків. Я тут почав жити після того, як підстрелили мою квартиру. Знову таки — прицільно влучили саме у мої вікна. Це все докази того, що вони намагалися мене вбити, — говорить Маркушин. — У нас є перехвати розмов, де я — головна ціль. Коли почалося вторгнення, росіяни написали смс. Хотіли домовитися, щоб я здав місто. Я відправив їм знак «мінус» і виклав цю переписку у фейсбуці. Після того почалися напади.

У ніч, коли був обстріляний дім, Маркушин ночував у друга.

— Поїхав до нього помитися, бо води у місті немає, а у товариша — баня на дровах і поряд озеро. Ранком приїхав додому, щоб речі взяти. І побачив, що брати нічого, — згадує. — Другий напад — мій автомобіль обстріляли з автомата. Третя спроба мене вбити – обстріляли машину з «Граду» на Романівці (мікрорайон. – Gazeta.ua), коли ми закінчували евакуацію людей.У нас є перехват, як вони слідкували за моїм авто.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Залізничний міст з Ірпеня до Києва відновлять на початку травня

Одна зі стін будинку встояла. На вікні збереглися два глиняні глечики у народному стилі.

— Відновити можна все, але тут зберігалися фотографії діда – він у мене воював. Їх шкода, — оглядає руїни Маркушин.

ПОВЕРНЕННЯ У ТРАВНІ

Розмінування ірпінських вулиць та розбір завалів за планом має закінчитися за місяць. Раніше у місто повертатися не рекомендовано.

— Я всіх прошу почекати. Місто не готове. Це небезпечно. На перший тиждень квітня пожежники та волонтери розібрали лише 40 – 45 відсотків завалів. Як закінчимо з ними, то почнемо масово завалені будинки розбирати. Можливо знаходитимемо загиблих, — додає Маркушин. — Скільки нам потрібно грошей на відновлення інфраструктури і відбудову багатоповерхівок, ремонт приватних будинків – не можу ще сказати. Але ні міського, ні державного бюджету на це не вистачить. Сподіваюся, що заарештовані гроші Росії будуть направлені на відновлення України. Також проситимемо міжнародної допомоги.

— Чи можливо було відбити Ірпінь так, щоб лінія оборони пролягла за Бучею? Щоб не було катувань та братських могил? – питаю у міського голови.

— У кожного мера була задача створити територіальну оборону. Ні більше, ні менше. Я говорю жорстко, але знаю, чому це говорю. І військові знають, чому я так говорю. Найголовніша і єдина відмінність нашого міста від інших – Ірпінь не здався, Ірпінь воював, — відповідає Маркушин.

Присутні військові стриманіші в оцінках і уникають обвинувачень на чиюсь конкретну адресу.

— Треба проводити слідство. Зараз ми не можемо говорити публічно всього, що знаємо. Але висновки будуть, — говорять.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ЗСУ звільнили всю Київську область

— Це не кінець війни. Кінець буде, коли ми виженемо всіх росіян за Донецьк і Луганськ. Зараз ми не перемогли, а виграли маленьку битву, — додає наостанок Маркушин. — Але ми показали, що друга армія світу не може захопити і щось зробити з таким маленьким містом, як Ірпінь. Хоча сил у них було в десятки разів більше, ніж у нас.

Посол України в Німеччині Андрій Мельник запропонував канцлеру Німеччини Олафу Шольцу відвідати Україну.

Про це повідомила німецька новинна програма Tagesschau.

«Це буде сильний сигнал, якщо канцлер приїде до Києва», — сказав посол.

«Було б дуже важливо, щоб візит канцлера Шольца супроводжувався новими стратегічними рішеннями», — сказав.

10 квітня президент України Володимир Зеленський обговорив із Шольцом санкції проти РФ.

×