«Ми віримо в українське та любимо його — це найсильніша мотивація.«

Багата Україна талантами, щедра на красу. Світ народжує талановитих людей, які точно відчувають прекрасне, і свої почуття і враження намагаються передати.

Всі. Свої – це мультибрендова платформа, що об’єднує велику кількість українських виробників різних напрямків. Ганна Луковкіна, авторка та засновниця проєкту «Всі. Свої»

Перший маркет Всі. Свої відбувся у квітні 2015 року. Одна з особливостей проекту полягає у тому, що на кожному маркеті представлені українські бренди лише окремої тематичної групи товарів. За тематикою маркети Всі. Свої поділяються на 4 напрямки: «Одяг. Взуття. Аксесуари», «Гастрономія», «Дім та декор», «Діти». Вхід для відвідувачів маркетів – завжди вільний.

Якщо ви український виробник і бажаєте брати участь у маркетах, зареєструйтеся, будь ласка, за посиланням:

http://markets.vsisvoi.ua/registration/

Адреса: м. Київ, вул. Десятинна, 12.

Часи роботи: у вихідні дні (за попередньо анонсованим графіком), з 10:00 до 20:00

До пандемії переважна частина проєкту «Всі. Свої» була офлайн: мережа магазинів на Хрещатику й в Lavina Mall, маркети, вечірки та івент-простір на Десятинній 12.

На період карантину «Всі. Свої» призупинили всю активність, крім соцмереж і сайту vsisvoi.ua. І це дозволило активно розвивати онлайн: команда генерувала ідеї, як адаптуватися до змін, та придумала абсолютно новий формат онлайн-маркетів. 

І навіть зараз, коли карантин послаблено і магазини вже відкриті, «Всі. Свої» продовжили поєднувати онлайн- та офлайн-формати. Так, нещодавно на платформі vsisvoi.ua запустили новий розділ «Дім та декор», де можна замовити товари для оселі від найкращих українських брендів.

У такий час «Всі. Свої» не могли зосереджуватися лише на бізнесі, тому ініціювали кілька благодійних проєктів. Разом з компанією Visa «Всі. Свої» дякували медикам, які рятують життя, зібравши 370 великодніх кошиків. Visa також надала фінансову підтримку в акції, під час якої разом з українським виробником LKostume та запустили пошив захисних костюмів для лікарів.

Лише те, що любиш, може стати справді успішним, бо ж люди завжди відчувають нещирість. Не здаватись допомагає підтримка своїх — у «Всі. Свої»  крута команда однодумців та спільнота резидентів.

«Всі. Свої»  працюють над популяризацією локальних брендів і їхніх продуктів уже п’ять років, тому приємно бачити, що тренд на українське продовжує рости. Це вже не просто мода, це спосіб життя. Адже купувати локальне — це не лише про речі, а ще й про свідомість та звички, патріотизм та здорову економіку.

5 порад  від «Всі. Свої»  для підприємців

• —Швидко адаптуйтеся до змін.
• —Завжди майте план «Б» на випадок, якщо геніальна ідея не зайде.
• —Не бійтеся ризикувати та помилятися, адже це частина вашого шляху.
• —Будьте оптимістичні та шукайте позитив у всьому, навіть неприємному.
• —Працюйте, не покладаючи рук, разом із тими, з ким справді комфортно.

Сообщение Багата талантаминаша земля. появились сначала на Інформаційно-аналітичне інтернет видання про співпрацю з громадськістю «КИЇВ.org».

Джейн Джекобс.

Міські поселення здавна виникали по берегах річок і озер, що служили джерелом водопостачання, а заразом і зручними транспортними шляхами. Водночас, річки використовувалися для видалення рідких і твердих відходів життєдіяльності людей і домашньої худоби, що зазвичай призводило до їх забруднення, обмежуючи можливості розташованих нижче за течією населених пунктів користуватися ними для питного водопостачання. Річки ставали джерелом збудників інфекційних захворювань, таких як холера, дизентерія, черевний тиф тощо Знадобилося не одне тисячоліття, поки люди навчилися запобігати забрудненню водних об’єктів, очищати і знезаражувати стічні води. 

З ростом благоустрою міст, розташовані в їхніх межах водойми і водотоки, все більш набувають важливого архітектурно-планувального та  естетичного значення. Завдяки комфортному мікроклімату і привабливій естетиці, прибережні зони стають більш престижними районами розселення і забудови та улюбленими місцями прогулянок. Водні об’єкти в межах міської межі, завжди були і залишаються містоутворюючими чинниками. Уздовж і навколо них формуються житлові квартали, а родовища підземних вод, які придатні за якістю, використовуються для централізованого водопостачання українських міст. 

Київ – найбільш заселене місто нашої держави і водночас територія, яка містить у собі величезну кількість водойм. У столиці є чимало рік і річечок, а ще — безліч озер і ставків. Деякі з них можна побачити навіть з вікна власної квартири. У місті є й окремі озера і цілі озерні групи. Найбільшими, зазвичай є озера у лівобережній частині міста, особливо на його околицях. Зокрема у Дарницькому районі Києва, який інтенсивно забудовується, особливо останні 10 років, проблема гармонізації міського простору і екосистеми району стоїть особливо гостро. Велике місто і простір, яке він «складає» — це складна екосистема, що дісталася сучасним архітекторам у спадок від совкового планування міського простору «для трудящих». Але, те що відповідало нормам і філософії містобудування минулого, тепер безповоротно застаріло і демонструє свою неспроможність знайти компроміс між сучасною урбаністикою і екологією міського середовища. Міська влада продовжує формувати урбаністичний простір, користуючись застарілими підходами, прийнятими ще в індустріальну епоху… Ці норми проектування, замість зручності, створюють лише видимість порядку, водночас формуючи вкрай некомфортне і агресивне міське середовище. Очевидним стає те, що вирішувати в екосистемі міста проблеми необхідно не механічним втручанням, а складними багатоплановими рішеннями, прийнятими в рамках чіткої стратегії розвитку міського середовища. Саме відсутністю такої стратегії, часто-густо користуються так звані «професійні активісти», які зараз почали себе пафосно називати-еко-активістами. Основною метою, цих активістів є не збереження якогось конкретного екологічного об’єкту, а власне збагачення, за рахунок щедрих «відступних», які забудовник ладний заплатити аби його лишили у спокою ці професійні протестувальники. Зрештою, саме так і закінчується у Києві, той хайп, який штучно підігрівається навколо різноманітної прибережної забудови. На пальцях однієї руки можна перерахувати, скільки об’єктів водного фонду потребували справжнього захисту, а ще менше були ними захищені від забудови, але процес створення та розбудови міста зупинити не можна. 

Микільська Слобідка

Читаємо Інтернет і бачимо, що у Києві достатньо пропозицій в новобудовах на узбережжі річок і озер. Але, якщо раніше благоустроєм прибережних зон займалося міська влада, тепер, все частіше це стає частиною зобовязань саме забудовників. Тоді як для міської влади, все це перетворилося на систему: «тітка з возу, кобилі легше».  Так, скажімо, у столиці були створені паркові та зелені зони відпочинку біля двох житлових комплексів: на Русанівській протоці і затоці Берковщина. З боку Микільської Слобідки, була облаштована ​​пішохідна набережна, яка упорядкована починаючи від Броварського проспекту, уздовж ЖК «Сонячна Рів’єра» і, яка закінчується біля греко-католицького собору Воскресіння Христового.

Усі пам’ятають, які яскраві баталії точилися навколо забудови цього узбережжя, доходило до рукопашних боїв і стрілянини… А що там нині —  за даними Domik.ua, при будівництві нової набережної було викладено 4,5 тисячі метрів квадратних тротуарної плитки і 3 тисячі погонних метрів бордюру. Повністю очищена набережна з оглядовим майданчиком і прокладена нова дорога між проспектом і Міжнародним Виставковим Центром, а також встановлено причал для річкового трамвая. Окрім прогулянкової зони, на набережній з’явилися ґрунтові доріжки, призначені для поїздок на велосипеді або бігу. Уздовж поставили сім велосипедних парковок. Прогулянкову алею довжиною обладнали у відповідності з останніми тенденціями ландшафтного дизайну, завезено новий грунт і висаджено 40 в’язів, 29 ялин, 50 туй, іще понад 150 дерев і кущів. Весь простір, вільний від тротуарів і пляжу, покрили газоном. За рослинами доглядає міська експлуатаційна компанія, а для поливу зелених насаджень встановлено гідранти ручного поливу.

Але ж жителі Микільської Слобідки добре пам’ятають і чагарники, захаращені сміттям, які росли уздовж усього побережжя на цьому місці, а також криміногенну ситуацію, яку вельми підживлювали сауни з неоднозначною репутацією, які були облаштовані на дебаркадерах пришвартованих до гнилих причалів…

Вирлиця   

Та це вже історія, а ось вам драма, яка розгортається на Лівобережжі тут і зараз: у Дарницькому районі на території майже трьох десятків гектарів, ТОВ «Мрія-Інвест» планує побудувати багатофункціональний комплекс та облаштувати рекреаційну паркову зону, проти чого виступають ті самі професійні активісти. КМДА і депутати Київради, у свою чергу, ще у липні зазбиралися відібрати у орендаря одну з ділянок, а також оголосити її заказником, разом із самим озером «Вирлиця».

При чому в проекті Рішення зазначили, що це, чомусь, не потребуватиме ніякого фінансування.  Роботи інвестором  проводитимуться на виконання інвестиційного договору укладеному ще у 2004 році, причому порушення його умов, ймовірно, може мати наслідки для міського бюджету. Мер Києва —  Віталій Кличко, який колись мешкав в районі озера Вирлиця, берег якого, має бути реконструйований в ході проекту, висловився за його реалізацію: «Місто вже справді не є містом-парком, а щільно забудовується» — сказав він прямо на засіданні Київради: «Особливо це стосується Харківського масиву. Я був категорично проти, щоб там щось будувалося. До речі, я виріс на вулиці Декабристів і дуже добре знаю кожен квадратний метр цієї території. Вона зараз знаходиться в занедбаному стані, і я критично і чітко підтримую, аби ніякої забудови там не було. Але, так сталося, що на мене після того, коли вже було підготовлено звернення, вийшов власник, генеральний менеджер цього проекту, і каже: «Будь ласка, ми хочемо презентувати. Я почув цю презентацію і був, можу сказати, позитивно вражений проектом, який вони презентували по зоні відпочинку, збереженню зелених, рекреаційних зон, і надання цієї території дійсно нового життя «, — сказав Віталій Кличко.

Чому навколо цього будівництва розгорнулася така дискусія? 

Озеро Вирлиця природного походження. Але у середині 80-х років будівельники його значно поглибили і дуже суттєво розширили в результаті видобутку піску для будівництва масивів Харківський, Осокорки та Позняки. Нинішні площа водного плеса Вирлиці, складає — 98 гектарів. На його берегах був побудований гігантський сміттєспалювальний завод «Енергія», який працює і до сьогодні (спалює більше 25% всього сміття міста Києва).

Завод за ці роки, наніс чималу шкоду і самому озеру і навколишнім територія. Зливи у Вирлицю теплої води, а також викиди з «Енергії», десятиліттями порушували природні умови проживання у ньому риб і водоростей,  замулювали його береги, сприяли заростанню і заболочуванню. Але чомусь наші «еко-активісти» не боролися і не борються проти цього лиха.  Згодом, житлове будівництво обступило Вирлицю кільцем, навколо виросли нові мікрорайони, але озеро не стало місцем відпочинку для дарничан. Не дивлячись на те, що у 2005 році Київрада вилучила прилеглі до озера території з категорії зелених насаджень, змінивши їхнє функціональне призначення на територію громадських будівель і споруд, озеро й далі перебуває у кричущому екологічному та естетичному стані! /blisk-i-zlidennist-ozera-virlicya/

Його береги захаращені й засмічені, а будь-яка економічна або соціальна інфраструктура уздовж берегової лінії відсутня.

Благоустрій фактично не здійснюється – до міського КП «Плесо», передана лише частина вирлицького узбережжя, яка йде уздовж вулиці Ревуцького, і яка доглядається цим підприємством від випадку до випадку. Що ж стосується усіх інших берегів озера, картина стає зовсім сумною…

На цих фотографіях видно, що екологічна ситуація навколо усього озера жахлива. За твердженнями людей, які зібралися у групу «еко-активістів», і які, чомусь сфокусувалися саме зараз і чомусь саме навколо лише одного з берегів озера,вочевидь маючі на меті завадити інвестору «Мрія-Інвест», побудувати комплекс міської інфраструктури і громадського простору на берегу Вирлиці — в озері  можна навіть ловити рибу! Тоді, як в численних пабліках київських рибалок, люди попереджують один – одного про небезпеку рибалити саме на Вирлиці: «есть рыбу с этого озера всё же не рекомендую… рыба там не чистая, всё, что в озеро сливалось никуда не делось, просто осело на дно» — пишуть рибалки у гілці, що присвячена озеру Вирлиця на форумі — http://www.fishing.kiev.ua «Со мной работает сотрудник с Вырлицы говорит есть труба откуда и зимой течет какая-то гадосьть…» — відповідає йому інший учасник обговорення. Окрім того, криміногенна ситуація в районі Вирлиці, залишається напруженою, оскільки біля берегів озера, за словами місцевих мешканців, які масово постять про це у соцмережах, усе літо поселялися сумнівні маргінальні елементи.

За повідомленнями МВС, навколо озера неодноразово траплялися кримінальні злочини, включно з убивствами. Праві виходи з метро «Вирлиця» і «Бориспільська», абсолютно порожні, кияни не їздять відпочивати біля озера Вирлиця, а підземний перехід в районі метро «Харківська», нагадує пост апокаліптичні картинки з Чорнобиля…

Натомість, інвестор пропонує не просто благоустроїти усі доступні береги озера, але й зробити їх в ультрасучасному стилю, очистити від водоростей і очеретів. 

Проект облаштування берегів, зробила всесвітньо відома нідерландська компанія — TconcepT BV, яка спеціалізується на архітектурі, дизайні концепцій та розробці громадських місць по всьому світу.

Наша місія — створювати місця; місця, куди люди люблять їхати і хочуть залишитися. Як стверджують фахівці компанії: «ми створюємо концепції, де естетичний, функціональний, економічний, здійсненний та стійкий аспекти перебуває у повній гармонії з природою.»

Тим часом про необхідність наведення порядку на березі озера і очищення води вже довгий час твердять вчені. Наприклад гідролог з Київського університету Шевченка Сергій Дубняк у висновках до своєї роботи «Еколого-гідроморфологіческой аналіз умов і наслідків підвищення рівня ґрунтових і поверхневих вод в районі озера Вирлиця в Києві» пропонує, зокрема, відновити затоплену і підтоплену прибережну частину озера і захистити берега від розмиву і обвалення.

Але найголовніший результат, будівництва нового об’єкту на озері Вирлиця, все ж такі полягає у тому, що завдяки цьому, ця дика територія, як кажуть, отримає нове дихання.

Як і будь-яке місто Київ потребує розумного планування та продуманої забудови. Архітектура сучасного міста поступово сама стає частиною природи. Вона контактує з навколишнім середовищем і кліматом. Проектувальники сучасних житлових та громадських будівель, почали усе більше враховувати природні явища: кількість теплих сонячних днів у році, середню силу вітру, кількість опадів. Виходячи з аналізу кліматичних умов та навколишнього середовища, архітектори почали планувати і прибудинкові території, облаштовувати урбаністику… Життя змінюється і з ним змінюємось і ми… 

Сообщение БЛИСК І ЗЛИДЕННІСТЬ ОЗЕРА ВИРЛИЦЯ появились сначала на Інформаційно-аналітичне інтернет видання про співпрацю з громадськістю «КИЇВ.org».

В Києві пройшов IV-й Форум Громадських рад «Велика столиця-2021»

В день місцевого самоврядування, в інформаційній агенції «Укрінформ» відкрився Форум Громадських рад Києва «Велика столиця-2021». Цьогоріч через карантинні обмеження форум відбувався у форматі відео-конференції.

У заході взяли участь голови громадських рад Києва від кожного із десяти районів, представники профільних комітетів Громадської ради при КМДА, громадські активісти та експерти.

«Знайти дієві механізми співпраці нової влади Києва із громадою — наше головне завдання, — сказав, відкриваючи Форум голова Громадської ради при КМДА Богдан Назаренко. — Нас часто критикують, що ми не надто рішуче інколи відстоюємо права громади, тому нам дуже важливо напрацювати інструментарій, аби наша робота була ще більш помітною».

Громадська рада при Київській міській державній адміністрації — консультативно-дорадчий орган, що обирається на два роки. У кожному із десяти районів столиці діють громадські ради при районних адміністраціях, до яких входять громадські активісти, члени громадських організацій, фахівці, не байдужі до проблем міста. Головне завдання щорічного форуму — підбити підсумки роботи за минулий рік, напрацювати нові завдання для столичної влади.

«Важливо, що із громадськими радами районів ми працюємо єдиною командою, спільно розв’язувати проблеми, що стоять перед містом, — зазначив Богдан Назаренко. Сьогодні ми сформуємо Резолюцію форуму, у якій поставимо завдання для новообраної влади столиці, порядок денний на 2021 рік, підіб’ємо підсумки роботи минулого року та окреслимо плани на майбутнє».

Новий Генплан, захист малого бізнесу під час пандемії, система охорони здоров’я, освіта, ситуація із транспортом у столиці, соціальний захист людей із інвалідністю, учасників АТО та переселенців, робота комунальних підприємств та політика влади у сфері ЖКГ ті гострі питання, які порушували спікери під час виступів.

Ольга Коцько, голова комітету з питань учасників ООС (АТО) та внутрішньо-переміщених осіб зазначила, що окрім перепустки в КМДА Громадська рада не дає жодних прав, і хотілось би більше повноважень її для членів. «Нас ніхто особливо не захищає, коли ми виходимо на акції захисту ветеранів чи збереження дитячого спорту як, наприклад, по ситуації зі спорткомплексом «Восход». Ми повинні мати реальні інструменти впливу, аби відстоювати болючі для киян питання більш ефективно і гучно».

Поділяє думку і Володимир Петровський, який очолює комітет соціального захисту в Громадській раді при КМДА: «Хочеться, щоб нас більше чули, щоб ми реально напрацьовували робочі документи. На жаль, майже нічого із попередньої Резолюції форуму виконано не було. Жодного разу мені не вдалось зустрітись із керівником департаменту КМДА із соціальної політики. А я вважаю, що без участі громадськості не можна ухвалювати жодне рішення по людях з інвалідністю, наприклад, щодо безбар’єрного середовища».

Проблематику у сфері ЖКГ та енергетики підняв на Форумі відомий експерт, голова комітету з питань ЖКГ, благоустрою та екології Громадської ради при КМДА Олег Попенко. «Кияни не захищені. Тарифна політика, що впроваджується в Україні, стає щороку гіршою. У порівнянні із минулим роком середня платіжка за комунальні послуги зросла до 57%, ми стали платити набагато більше. Середня заборгованість українців за послуги ЖКГ зросла на 4 млрд грн. Вже відбулось здорожчання газу та його транспортування, очікуємо підвищення тарифу на водопостачання та водовідведення, — акцентує увагу Олег Попенко. — Ми, як громадськість, входимо до усіх робочих груп на рівні ВР та міста, але реального лоббі споживачів у владних структурах фактично немає».

Експерт запропонував звернутись до новообраної Київради із пропозицією про зменшення фінансового навантаження за послуги ЖКГ для споживачів, які проживають поруч з екологічно небезпечними підприємствами (Дарницька ТЕЦ, сміттєспалювальний завод «Енергія»). «Вважаю, що споживачі мають платити на 20% менше, це буде компенсація за те, що вони вимушено опинились в екологічно складній зоні», — сказав Попенко.

Сергій Троценко, що представляє на Форумі Громадську раду при Деснянській РДА, підняв катастрофічно важливе питання транспорту для жителів Троєщини. Громада хвилюється, що коли розбудовувати мікрорайони, а не вирішити життєво важливе питання транспортного сполучення між лівим та правим берегом, то на столицю очікує транспортний колапс. «Я вважаю, потрібно заборонити забудову на Троєщині, доки не вирішиться проблема із метро. У нас є реальні механізми, як вирішувати важливі для району питання».

Представник громадськості звернувся до мера Віталія Кличка із проханням про залучення до роботи радників від кожного району, які б інформували керівництво про болючі проблеми киян.

Голова Громадської ради при КМДА Богдан Назаренко додав, що Рада має налагодити співпрацю не лише зі структурними підрозділами Київської міської адміністрації, а й із депутатським корпусом Київради. «У традиційному щорічному листі до мера я запропоную визначити відповідальних за роботу із громадською радою у кожній фракції та у профільних комісіях. Думаю, це буде ефективно. Вкажу на необхідність або заперечити пропозиції Резолюції нашого форуму, або надати план втілення в життя».

На думку Назаренка, Києву потрібне реально дієве самоврядування. Громадськість має всіма правовими методами тиснути на владу і впливати на прийняття рішень. А чиновники та депутати, своєю чергою, дослухатись і виконувати настанови суспільства. Адже кожен представник влади рано чи пізно стане звичайним громадянином, і опиняється по інший бік барикад.

Сообщение Богдан Назаренко, голова Громадської ради при КМДА: Ми маємо тиснути на владу, аби наші пропозиції були почуті появились сначала на Інформаційно-аналітичне інтернет видання про співпрацю з громадськістю «КИЇВ.org».

Джерело: kyivcity.gov.ua

Сообщение Віталій Кличко розповів, як бізнес допомагає місту боротися з вірусом появились сначала на Інформаційно-аналітичне інтернет видання про співпрацю з громадськістю «КИЇВ.org».

Джерело: kyivcity.gov.ua

Сообщение 9 травня у Києві можуть працювати 19 агропродовольчих ринків, які забезпечили виконання протиепідемічних вимог (+перелік) появились сначала на Інформаційно-аналітичне інтернет видання про співпрацю з громадськістю «КИЇВ.org».

Джерело: kyivcity.gov.ua

Сообщение У столиці затвердили вимоги до роботи літніх та сезонних майданчиків кафе та ресторанів – опубліковано документ появились сначала на Інформаційно-аналітичне інтернет видання про співпрацю з громадськістю «КИЇВ.org».

Джерело: kyivcity.gov.ua

Сообщение Перукарні, салони краси та косметологічні кабінети поки що працюватимуть лише за попереднім записом – опубліковано вимоги до роботи закладів появились сначала на Інформаційно-аналітичне інтернет видання про співпрацю з громадськістю «КИЇВ.org».

Джерело: kyivcity.gov.ua

Сообщение 10 травня у Києві можуть працювати 19 агропродовольчих ринків, які забезпечили виконання протиепідемічних вимог (+перелік) появились сначала на Інформаційно-аналітичне інтернет видання про співпрацю з громадськістю «КИЇВ.org».

Джерело: kyivcity.gov.ua

Сообщение 13 травня у Києві можуть працювати 29 агропродовольчих ринків, які забезпечили виконання протиепідемічних вимог (+перелік) появились сначала на Інформаційно-аналітичне інтернет видання про співпрацю з громадськістю «КИЇВ.org».

Джерело: kyivcity.gov.ua

Сообщение Віталій Кличко: «Ми розуміємо, як складно сьогодні бізнесу, і що його треба підтримати. І робимо все, що можемо в цій ситуації» появились сначала на Інформаційно-аналітичне інтернет видання про співпрацю з громадськістю «КИЇВ.org».