6 C
Киев
Вторник, 19 октября, 2021
додомуКиїв"У нас паралельно існують дві країни. Одна йшла Хрещатиком, друга — танцювала на Софійській"

«У нас паралельно існують дві країни. Одна йшла Хрещатиком, друга — танцювала на Софійській»


Автор: REUTERS
 

Президент Володимир Зеленський йде вручати державні нагороди на урочистостях із нагоди 29-ї річниці Незалежності України 24 серпня. Перед цим із дружиною вшанував пам’ять воїнів, які загинули в російсько-українській війні та загиблих учасників Революції гідності. Поклали квіти до пам’ятного хреста на алеї Героїв Небесної сотні та до Стіни пам’яті біля Михайлівського Золотоверхого собору. На Софійській площі відбувся виступ українських артистів

— Рік тому я розповідав, як кожен мій ранок починається з есемес-повідомлення від Генерального штабу України про кількість поранених і загиблих за минулу добу на передовій. Цифри бувають різні. Та одне повідомлення робить ранок добрим. Поранених — 0. Загиблих — 0, — каже 42-річний Володимир Зеленський 24 серпня на столичній Софійській площі.

Там відбувся концерт за участю українських артистів. У цей час на Хрещатику пройшов багатотисячний Марш захисників, організований ветеранським рухом.

Що сказав глава держави за 18 хв. виступу.

Про коронавірус і медиків:

Ми робимо все можливе для подолання коронавірусу в Україні. Найголовніше, що в нас є, — це медики. Вони мужньо протидіють хворобі, вони наші чарівники та супергерої. Маємо бути відповідальними, дотримуватися правил безпеки. Вірю, що здолаємо вірус і будемо «хворіти» лише футболом на трибунах, музикою на концертах та мандрівками нашою країною.

Про окуповані території:

Кожна мати хоче, щоб усі її діти були вдома. Сьогодні за нашим сімейним столом бракує Донецька, Луганська і Криму. Та ми робимо все, щоб вони повернулися. У країну, яку вони не впізнають. Яку ми будуємо разом.

Про звільнення полонених:

Ми боремося за кожного українця і повертаємо своїх. Для нас немає значення: це 131 полонений із Росії та ОРДЛО, 14 моряків із Лівії, 45 громадян з Уханя чи 11 загиблих під час збиття боїнга в Ірані. І за одного українського розвідника ми готові віддати тисячу чужих.

Про попередників:

Усіх, хто готовий допомагати українцям будувати країну, ласкаво просимо долучатися. Іншим — велике прохання не заважати. У вас було багато років, аби щось зробити. Люди поставили вам оцінку. Прийміть це і не плутайтеся, будь ласка, під ногами у країни, яка рухається вперед.

Про парад у столиці:

Наша військова техніка — сьогодні на сході. Так і має бути. Бо танки, бронетранспортери, літаки — це не атракціон. У країні, яка захищає свій суверенітет зі зброєю в руках, техніка має бути не в мирному Києві, а на передовій.

А парад у нас обов’язково буде. Парад української перемоги.

— Президент своєю промовою не сприяв об’єднанню суспільства. Але й олії у вогонь поляризації не додав. Як шоумен він ідеально показав, що в нас паралельно є дві країни, дві нації, — каже 46-річний Євген ­Дикий, науковець, ветеран російсько-української війни.

— Ці дві нації вимушено спів­існують із моменту, коли першим президентом обрали секретаря по ідеології Леоніда Кравчука, замість лідера українського національно-демократичного визвольного руху В’ячеслава Чорновола. Так само вони були під час «України без Кучми», помаранчевої революції, Революції гідності. Є нація Майдану, фронту і нація телевізора. Одна йшла Хрещатиком, друга — танцювала на Софійській. Вони співіснують, але не зливаються.

Усі президенти до Зеленського намагалися робити вигляд, що цього немає. Але така реальність.

— Якби така промова прозвучала 1995 року, вона була б революційною. А зараз 2020-й, триває війна. І другий рік президента, який обіцяв великі зміни. Ми не почули, що він відчуває цей великий історичний контекст, — говорить політичний оглядач Леонід Швець, 56 років.

— Його промова мала одну думку, розвинену в багатьох напрямках: «Ми різні, але єдині». У суспільства були інші очікування.

Людей розколює відчуття політичного ваку­уму. Зеленський нічого не запропонував. Як і його опоненти. У такій ситуації зростає градус загального незадоволення. Президент себе пропонував як альтернативу. Її ми не побачили. А концерт показав, що в нього нема альтернативи. Це був виступ телеканалу «Інтер», на якому Зеленський був генеральним продюсером зразка 2012 року.

Будь-який президент у промові до Дня Незалежності має віддати шану тим, хто зробив цю незалежність можливою. Тим більше, коли стоїш на Софійській площі й поряд Стіна пам’яті з фото загиблих у війні.

Повинен сказати, що він робитиме в країні наступний рік. Означити напрямки, які наповнюватимуть незалежність новим змістом. Нам мало бути незалежними. Хочемо, щоб вона була наповнена сенсом, добробутом. А нам знову сказали, що маємо бути єдиними. Це чуємо 30 років, нецікаво.

Україна воює з агресором. Щось має нагадувати про те, що відбувається на Донбасі. Свого часу на Михайлівській площі була експозиція прапорів різних підрозділів зі слідами крові та куль. Це справляє сильне враження. Згадайте, як на військові паради дивилися діти. Це важливо. Робити вигляд, що цього нема, неправильно.

Хоч би яку промову виголосив президент і який концерт організував, — у Зеленського не було шансів емоційно конкурувати з Маршем захисників. Це була надзвичайно потужна акція.

В Україні з’явилася хороша традиція маніфестації громадянського суспільства. Люди самі організовуються, свято не віддається на відкуп державі. Але таке розділення між державою і суспільством виглядає, як антивладна акція. Це недобре. Однак тут питання до влади. Це наша незалежність. Важливі речі треба розуміти спинним мозком. У президента цього відчуття нема. Цього не навчиш.





Джерело: gazeta.ua

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

- Advertisment -

Most Popular

Recent Comments