Президент злякався Фейсбуку, Луценко вимагає наступати в Криму, закриття спортзалів у Києві

Слабкість влади призведе до нових загострень і жертв. Фото: Facebook/ pressjfo.news

Провал спільної інспекції: Банкова злякалася Фейсбуку

Головна подія вчорашнього дня не відбулася: спільна інспекція представників ОБСЄ, України та сепаратистських «республік» на позиціях українських військових під Горлівкою була скасована в останній момент. Скасована через нові вимоги української сторони, які в різних версіях звучать по-різному: в одному випадку йдеться про зустрічну вимогу провести інспекцію позицій сепаратистів, в іншому – про неприпустимість інспекторів у військовій формі із символікою «ДНР» і необхідність для них мати довідки з негативним тестом на коронавірус.

Але і та, і інша версії мають один вада: жодна з перелічених вимог у середу, коли укладалася домовленість, не висувалася. Їх вигадали вже напередодні заходу з очевидною метою – зірвати його. 

Бажання ж зірвати спільну інспекцію можна пояснити лише одним: Банкова злякалася шумової хвилі, яку підняли колишні посадовці часів Петра Порошенка та націоналісти в соцмережах, погрожуючи третім Майданом і вимагаючи вбити представників сепаратистських «республік». Злякалася, навіть незважаючи на те, що йдеться лише про шумовий ефект – жодних реальних дій «партія війни» не вчинила й навіть не запланувала. І цим команда Володимира Зеленського ще раз продемонструвала свою слабкість.  

Хоча ще за кілька годин до скасування інспекції Банкова публікувала уїдливі заяви на адресу своїх попередників щодо того, що все, що відбувається, анітрохи не страшніше за те, що відбувалося за колишнього режиму, і взагалі явно була налаштована виконати мінську домовленість.  

Даючи добро на спільну інспекцію, Офіс президента не міг не розуміти, якою саме буде реакція порохоботів і націоналістів. Відповідно, до інфохвилі вчорашнього ранку влада мала бути готова. Але виявилося, що ні.  

Підсумок вчорашнього дня для мирного процесу в Україні вкрай негативний. Замість демонстрації реальних кроків зі зниження ескалації влада виявила слабкість і дала «партії війни» відчути себе переможцями навіть без докладання серйозних зусиль.  

Чому Луценко хоче, щоб Зеленський наступав на Крим? 

Одним з елементів вчорашньої психологічної атаки на Банкову була пресконференція, яку провели колишній секретар РНБО Олександр Турчинов і колишній генеральний прокурор Юрій Луценко. Вже той факт, що ці два імені опинилися разом, викликав резонанс, оскільки у взаємній любові Турчинов і Луценко ніколи помічені не були. Але, мабуть, відсутність у публічній політиці змушує створювати й такі союзи.  

Утім, пресконференція виявилася незвичайною не лише завдяки поєднанню імен, а й через порушені на ній теми. Основною з них була «зрада» навколо «вагнерівців», спецоперацію щодо яких нібито зірвали через зраду деяких чинів в Офісі президента.

Безумовно, Турчинову довелося відповідати на незручну для нього тему здачі Криму Росії, але головне все ж було в іншому: ексгенпрокурор заявив, що президент Зеленський має розпочати наступ у Криму, оскільки зараз у держави є для цього всі необхідні ресурси.

Щоправда, виглядало дивно, що подібну заяву робив не Турчинов, який з огляду на свою колишню посаду справді займався необхідними для оборони або наступу ресурсами. А звідки про ці ресурси міг знати генпрокурор, залишається загадкою.  

Але найголовнішою загадкою є те, які саме ресурси з'явилися в України за час президентства Зеленського, що дозволяють йому перейти до успішного наступу. А Луценко ж напевно говорив про успішний наступ – не міг же він пропонувати операцію, яка закінчиться новим Іловайськом!

І не міг колишній генпрокурор говорити про ресурси, які були в держави ще за часів Порошенка, – адже в цьому разі він ще два роки тому прийшов би до свого колишнього лідера й запропонував провести наступ. А раз не пропонував і раз Порошенко після 2014 року не віддавав наказ наступати, то, отже, таких ресурсів на момент передачі влади в 2019 році не було. І з'явилися вони лише за останні півтора року.  

Щоправда, коли намагаєшся згадати, що ж таке з'явилося за цей час, чого не було за Порошенка, на думку спадає одне – фонд боротьби з коронавірусом.

«Помаранчевий» Київ: чи закриють у столиці спортзали?

Кабмін опублікував карантинний «розклад» на найближчі два тижні, починаючи з понеділка. Головна новина – потрапляння Києва до помаранчевої зони, гіршою за яку є лише червона.  

Новина вельми показова, оскільки тепер уся країна уважно стежитиме за столицею – як місцева влада відреагує на необхідність запроваджувати «помаранчеві» обмеження і як реагуватиме центральна влада на реакцію мерії.

А деякі з обмежень помаранчевої зони не те щоб надто значущі для населення Києва загалом, але завжди на слуху. Передусім – обмеження в роботі спортзалів і фітнес-клубів (не більше однієї людини на кожні 10 квадратних метрів). А також заборона на роботу розважальних закладів і ресторанів уночі.

Але поки що в виконавчої влади боротьба з місцевою владою не дуже виходить: Івано-Франківськ, Тернопіль і Чернівці продовжують бунтувати, явочним порядком скасовуючи ті чи інші обмеження червоної зони, в якій перебувають. До речі, усі три обласні центри залишилися «червоними» й наступного тижня, а тому їхнє протистояння з центральною владою триватиме. 

Богдан зробив Єрмака агентом Порошенка, а Гройсмана – президентом

Однією з найгучніших тем вчорашнього дня було інтерв'ю колишнього глави Офісу президента Андрія Богдана журналісту Дмитру Гордону. Наслідком цього інтерв'ю вже став виклик Богдана до Державного бюро розслідувань, де від нього хочуть почути факти, що підтверджують його слова про негласні домовленості з російськими посадовими особами щодо статусу Криму, авіасполучення з Росією, обміну полоненими та інших питань. 

Зрозуміло, що жодних фактів колишній «сірий кардинал» Зеленського не розкаже і взагалі навряд чи з'явиться до ДБР. Оскільки все це інтерв'ю було виплескуванням образ на Зеленського та ненависті до Андрія Єрмака, який виживав його з Банкової.

Причому останнього він крив зовсім не з тих позицій, з яких зазвичай б'ють по нинішньому главі Офісу президента. Тобто він не звинувачував Єрмака в роботі на російську розвідку – навпаки, за словами Богдана, новий «сірий кардинал» Банкової працює на Порошенка, завдяки чому експрезидент досі на волі. 

Щоправда, це не дуже в'яжеться з відомими фактами про те, що генпрокурора Руслана Рябошапку, який реально прикривав Порошенка, підтримував Андрій Богдан, а зовсім не його змінник.   

А з «цікавинок» можна виділити прогноз Богдана щодо прізвища майбутнього президента. Він назвав чотири варіанти: Віталій Кличко, Володимир Гройсман, Дмитро Разумков і Андрій Портнов.

Не всі з цих варіантів на сьогодні виглядають серйозно, але, можливо, політичне чуття в Богдана все ж є. На виборах перевіримо. 

Кіпрський подарунок Батьці: санкції заблоковано

Запровадження санкцій Євросоюзу проти Білорусі відкладено. Сталося це через Кіпр, який заблокував ухвалення рішення щодо покарання Олександра Лукашенка.

Навряд чи в кіпрського керівництва є якісь особливі позитивні емоції щодо Батьки. І взагалі навряд чи в них є якісь емоції до Білорусі. Справа взагалі не в ній, а в Туреччині.  

Кіпр вимагав від ЄС запровадити санкції щодо Туреччини у зв'язку з видобутком газу в кіпрській економічній зоні Східного Середземномор'я. Але, хоча турки поводяться всупереч законодавчим нормам Євросоюзу, порушуючи кіпрський економічний простір, Брюссель не поспішає виносити це питання до порядку денного. 

Причина небажання ЄС займатися кіпрськими претензіями банальна: Туреччина – це потужна економіка й серйозний торговий партнер для цілого ряду великих європейських держав, починаючи з Німеччини. А там, де зачіпаються економічні інтереси Берліна, навіть найзаконніші рішення ЄС застрягають у юридичних тяганинах.

Утім, демарш Кіпру показав, що, як не дивно, провідним державам ЄС не дуже цікава і тема Білорусі. Коли Берлінові й Парижу справді потрібне ухвалення рішень, вони вмовляли й значно серйозніших партнерів – наприклад, Італію в момент продовження санкцій проти Росії в 2017 році. А тут питання, мабуть, було пущено на самоплив, що й призвело до провалу. 

Але це суто пропагандистський провал, який, безумовно, потішить Лукашенка, однак буде короткостроковим. Другого прокола Берлін із Парижем не допустять: дуже скоро Кіпр забуде про свої претензії й почне нарівні з рештою обурюватися порушенням права білорусів на демократичний вибір.

Джерело: strana.ua