Перепризначення на посаду глави Держаудитслужби Геннадія Пліса, а також подальше оприлюднення критичного звіту про розтрату грошей «ковідного фонду» може з однаковою ймовірністю бути елементом боротьби мера Віталія Кличка за крісло президента, а також спробою міністра фінансів Сергія Марченка побороти амбіції глави МОЗ Максима Степанова. Про це пише видання «Комментарии».
Журналісти нагадують, що Пліс ще за Леоніда Черновецького очолив в КМДА управління внутрішнього фінансового контролю та аудиту, а в 2012-13 рр. очолював наглядову раду Державної продовольчої зернової корпорації (ДПЗКУ). Корпорацію створювали під старшого сина Віктора Януковича — Олександра, а фактично керував процесами один з найбільш впливових людей часів біглого експрезидента — Юрій Іванющенко (відомий також як Юра Єнакіївський).
«Глава наглядової ради — особа максимально довірена, він відповідав за внутрішній аудит і перевірку контрактів. Тому навряд чи хтось буде заперечувати прямі та тісні зв’язки Пліса і Іванющенко. На підтвердження можна додати, що Пліс також був радником у міністра АПК Миколи Присяжнюка, формального куратора ДПЗКУ від уряду. Саме в період перебування Геннадія Пліса на посаді в компанії сталися масштабні розкрадання на 132 млн грн», — пише видання.
Преса писала, що після Революції Гідності, коли Пліс повернувся до КМДА вже за Віталія Кличка, він міг мати відношення до низки скандалів, зокрема, до банкрутства банку «Хрещатик» в інтересах його акціонерів Андрія Іванова і Василя Хмельницького. Надалі, навіть ставши заступником міністра фінансів та в. о. глави Держаудитслужби Пліс, як писали ЗМІ, не перестає спілкуватися з Кличком і «смотрящим» по Києву Денисом Комарницьким, з яким вони нібито «вибивають гроші з підрядників на транспорті і в інфраструктурі» через Директора департаменту транспортної інфраструктури Андрія Романенко.
Напередодні було оприлюднено відповідь журналістам про результати аудиту «ковідного фонду», частина якого також використовувалася для дорожнього будівництва. В ході аудиту були знайдені зловживання на сотні мільйонів гривень. Деякі експерти угледіли в цьому злий умисел Віталія Кличка.
«Тема корупції на «Великому будівництві» має великий потенціал для зниження рейтингів Володимира Зеленського на майбутніх президентських виборах. А Віталій Володимирович, як відомо, бачить себе єдиною реальною альтернативою чинному гаранту Конституції», — йдеться в матеріалі.
«Тема розкрадання «ковідного фонду» — гідна відповідь «баламутству» Банкової з приводу нездатності Кличко організувати вакцинацію або добудувати мости. І відмінно лягає в стратегію говорити більше не про міські, а про загальнонаціональні проблеми (карантин, тарифи). Її вже підхоплюють піарники Кличко. А маючи тепер у Держаудитслужбі такого сексота (секретного співробітника) як Геннадій Пліс, поставки компромату «без посередників» на Хрещатик забезпечені», — додають журналісти.
Інша версія появи звіту пов’язана з інтересами міністра фінансів Сергія Марченка і його протистоянням з главою МОЗ Степановим.
«Як відомо, між двома чиновниками вже давно тліє особистий конфлікт… Заочні дебати зводилися до небажання Марченко розширювати фінансування МОЗ за рахунок скорочення інших витрат. Степанов ж, в свою чергу, доводив пріоритетність виділення коштів на нові ліжка та вакцинацію (і в підсумку виявився прав)», — нагадують журналісти.
В ході недавнього інтерв’ю «ЛБ» Марченко назвав Степанова «персонажем з «12 стільців». Міністр відреагував досить стримано: мовляв, з 15 млрд грн, які міністерство запросило на боротьбу з «ковідом», виділили всього 2 млрд грн.
«Геннадій Пліс і його Держаудиторська служба, згідно з цією версією, повинні продемонструвати, наскільки неефективно Степанов витрачає кошти платників податків («навіщо йому виділяти ще більше»), а може бути і зовсім на підставі даних про зловживання розкрутити одну або кілька кримінальних справ проти міністра охорони здоров’я», — підсумовує видання.
Журналісти також допускають, що Пліс міг допомагати Марченко і в інших «проектах», зокрема, частиною стратегії на відтягування термінів отримання траншу від МВФ міг спрацювати оприлюднений Держаудитслужбою восени звіт про фінансові втрати «Нафтогазу» на рівні 75 млрд грн.
×
Джерело: gazeta.ua
