Конференція представників Громадських рад міста Києва

З нагоди Дня місцевого самоврядування, за підтримки структурних підрозділів Департаменту суспільних комунікацій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та КП «Центр публічної комунікації та інформації» вперше було проведено виїзну Конференцію представників Громадських рад міста Києва. Захід відбувся у рамках Форуму «Велика столиця – 2020».

Серед присутніх: члени Громадської ради при КМДА та Громадських рад при районних в місті Києві державних адміністраціях.

Понад 100 учасників заходу, розподілившись на 14 робочих тематичних груп, ретельно проаналізували виконання Резолюції Форуму «Велика столиця – 2019», надавши експертні висновки у відповідних сферах. Також, учасники плідно попрацювали над проектом Резолюції Форуму «Велика столиця – 2020», обговорили особливості здійснення документообігу в Громадських радах, проаналізували теорію і практику громадських експертиз та багато іншого.

Члени Громадських рад зауважили, що є безумовно позитивні тенденції у виконанні пунктів Резолюції Форуму «Велика столиця – 2019», але більшість порушених питань – все ж досі не вирішені.

Представники громадськості змістовно обговорили найболючіші питання міста Києва та поділилися власним досвідом вирішення проблем, встигли навіть розпланувати основні вектори роботи громадських рад на 2020 рік.

Окрім того, відбулося розширене засідання Громадської ради при КМДА.

У невимушеній і дружній атмосфері представники Громадських рад відзначили високий рівень організації Конференції та одностайно зазначили про необхідність проведення подібних спільних заходів з метою обміну досвідом і отримання ефективних інструментів для вирішення нагальних питань.

З нагоди Дня місцевого самоврядування, за підтримки структурних підрозділів Департаменту суспільних комунікацій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та КП «Центр публічної комунікації та інформації» вперше було проведено виїзну Конференцію представників Громадських рад міста Києва. Захід відбувся у рамках Форуму «Велика столиця – 2020».

Серед присутніх: члени Громадської ради при КМДА та Громадських рад при районних в місті Києві державних адміністраціях.

Понад 100 учасників заходу, розподілившись на 14 робочих тематичних груп, ретельно проаналізували виконання Резолюції Форуму «Велика столиця – 2019», надавши експертні висновки у відповідних сферах. Також, учасники плідно попрацювали над проектом Резолюції Форуму «Велика столиця – 2020», обговорили особливості здійснення документообігу в Громадських радах, проаналізували теорію і практику громадських експертиз та багато іншого.

Члени Громадських рад зауважили, що є безумовно позитивні тенденції у виконанні пунктів Резолюції Форуму «Велика столиця – 2019», але більшість порушених питань – все ж досі не вирішені.

Представники громадськості змістовно обговорили найболючіші питання міста Києва та поділилися власним досвідом вирішення проблем, встигли навіть розпланувати основні вектори роботи громадських рад на 2020 рік.

Окрім того, відбулося розширене засідання Громадської ради при КМДА.

У невимушеній і дружній атмосфері представники Громадських рад відзначили високий рівень організації Конференції та одностайно зазначили про необхідність проведення подібних спільних заходів з метою обміну досвідом і отримання ефективних інструментів для вирішення нагальних питань.

Третій щорічний Форум Громадських рад міста Києва «Велика столиця – 2020»

В інформаційному агентстві «Укрінформ» напередодні Нового року відбувся третій щорічний Форум Громадських рад міста Києва «Велика столиця – 2020». Організаторами стали Громадська рада при виконавчому органі Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Координаційний комітет Громадських рад при районних в м. Києві державних адміністраціях. В заході взяли участь очільники профільних комітетів Громадської ради при КМДА, представники Громадських рад при районних в м. Києві держадміністраціях, експерти з життєдіяльності міста. Форум проходив у форматі пресмарафону. Модератором виступив Богдан НАЗАРЕНКО – голова Громадської ради при виконавчому органі Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Громадські активісти черговий раз зорганізувались, щоб обговорити і сформулювати дієвий план роботи Громадської ради при КМДА та Громадських рад при райдержадміністраціях на 2020 рік у вигляді Резолюції, виходячи із потреб громади столиці. Колегіально вони шукали шляхи вирішення проблемних питань, які задають жителі міста, з якими щоденно стикаються кияни. Переймалися формуванням діалогу між владою і громадськістю.

Богдан НАЗАРЕНКО зазначив, що на минулому Форумі члени Громадських рад Києва ухвалили Резолюцію, яка складалася з 14 розділів і налічувала 71 пункт, щодо взаємодії з Київською міською державною адміністрацією з різних напрямків діяльності: «Сьогодні ми з вами звітуємо перед громадськістю про те, що було зроблено протягом року, які в нас є і залишаються проблеми, з якими орієнтирами і планами ми входимо у 2020 рік. Громадська рада – це консультативно-дорадчий орган при відповідному органі виконавчої влади. Всі наші рішення мають рекомендаційний характер для відповідного органу виконавчої влади, але обов’язкові до розгляду і до відповіді».

 

2020-й оголошуємо роком громадських експертиз

НАЗАРЕНКО Богдан Станіславович – голова Громадської ради при виконавчому органі Київської міської ради (КМДА)

Ми провели Форум «Велика столиця – 2020» в два етапи: перший – у вигляді виїзної Конференції, другий – у форматі пресмарафону. Це вже третій рік поспіль ми проводимо такі Форуми, і за першої каденції Громадської ради при КМДА, і тепер – уже за другої. Головними організаторами Форуму є міська Громадська рада, Координаційний комітет Громадських рад міста Києва та всі десять Громадських рад при районних держадміністраціях столиці. Із Резолюції минулого Форуму щось таки виконано, а що не виконано – ми беремо в наступний план роботи. Звітуємо перед громадою. У нас відбувається чесна, відкрита, публічна дискусія. Активісти з громадськості презентують свої проекти – Громадська рада бере їх до уваги.

На виїзній Конференції всі учасники одностайно висловилися за оголошення 2020-го роком громадських експертиз, які ініціює Громадська рада при КМДА.

 

Спільна діяльність громади з міськими і народними депутатами

ПАВЛЕНКО Анатолій Микитович – перший заступник голови Громадської ради при виконавчому органі Київської міської ради (КМДА); голова Громадської ради при районній в місті Києві Дніпровській державній адміністрації

З червня 2019-го, з часу нової каденції, Громадська рада Дніпровського району провела сім засідань. Половина питань, 20-ть із 40-ка розглянутих, по суті підняті громадою району. Розглядали проблеми паркування, транспортної розв’язки, природоохоронного фонду урочища Горбачиха, яке ми називаємо Київською Амазонією (мова йде про те, що заганяється берег Дніпра в бетон і прибережна зона Дніпра готується, мабуть, для забудови).

Провели декілька робочих зустрічей з депутатами, спершу – з міськими, потім – з новообраними народними. Це в нас уже традиційно, ми щорічно проводимо такі зустрічі, аналізуємо нашу спільну діяльність.

Організували зустріч народних депутатів з медичною спільнотою Лівобережжя Києва. Напрацювали документ: пропозиції медичної спільноти щодо розвитку медичної сфери в місті. Це питання та проблеми, які треба вирішувати і на державному рівні, і на місцевому.

Провели Круглий стіл з представниками бізнесу щодо Закону про касові апарати для ФОПів. Нашу пропозицію скасувати цей Закон підтримали Громадська рада при КМДА і профільна Постійна комісія Київради. Відповідні Рішення від міста були направлені до Парламенту.

Є питання щодо благоустрію. МАФи. Склалося враження, що тут такий собі керований хаос, який зручний для когось, лиш не для громади. Залишається проблема екології, той же колишній хімічний завод «Радикал», який на понад два десятиліття «завис» в стадії ліквідації, де є ртуть та інші отруйні речовини. Важливо зберегти озеро Радунка; будівництво ПодільськоВоскресенського мостового переходу пов’язане з вирішенням цього питання, спільно з Деснянським районом розглядаємо проблему.

 

Злагодженість в Координаційному комітеті Громадських рад столиці

АРАКЕЛЯН Артур Олександрович – голова Координаційного комітету Громадських рад при районних в м. Києві державних адміністраціях; голова Громадської ради при районній в місті Києві Деснянській державній адміністрації

На останній зустрічі Координаційного комітету Громадських рад при виконавчих органах київської районної влади нами підписаний Меморандум Координаційного комітету з базовими основними засадами за підписами всіх 10-ти (при РДА) плюс 1 (при КМДА) голів Громадських рад. Про що це каже? Про те, що, як говорить українське прислів’я, – разом і батька легше бити. Хто у нас буде батьком, ми це побачимо, як у нас буде працювати влада. Чим займається Комітет? У кожному районі, де в нас проводяться щомісячні зустрічі, організовуємо Круглі столи, а теми обирають ті Громадські ради, де ми зустрічаємося, до прикладу: в Дарницькому районі розглядали питання екології, в Деснянському – транспортного колапсу.

Наприкінці літа, коли були обрані народні депутати, члени Громадських рад районів були першими, хто з ними зустрівся, це було 27 серпня на території Деснянського району. Ми просили нардепів підтримати, поки що він навіть не внесений, Закон про відкликання народного депутата, щоб відкликання могла робити громада, яка обирала депутата, щоб закон був прозорий і простий до виконання.

І ще досить цікава ідея в нас виникла. В Києві є 8 кінотеатрів, які названі в честь міст-побратимів: Краків, Флоренція, Лейпциг, Тампере, Кіото тощо.

Ідея – на базі цих кінотеатрів створити Міжнародні центри різних країн, при цьому кінотеатри залишалися б і надалі. Зате можна буде вивчати мови певних країн, смакувати кухню того чи іншого народу, обмінюватися діаспорами тощо. Листа в перекладі польською мовою з нашою ідеєю такої співпраці міст-побратимів я особисто уже вручив меру Кракова. Перший крок зроблено.

 

Звернення учасників Круглого столу до центральної влади

ЛИСЕНКО Олександр Петрович – голова Комітету Громадської ради при виконавчому органі Київської міської ради (КМДА) з питань комунальної власності, майна та комунальних підприємств

Наприкінці листопада ми провели Круглий стіл на тему: «Малий бізнес міста Києва. Стан та перспективи розвитку в умовах змін до податкового законодавства». Нагальною проблемою, яка розглядалася, було прийняття Парламентом і підписання Президентом змін до Законів №128 і №129, введення нових правил щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО), тобто законів про касові апарати для ФОПів та «кешбек» (як назвали їх в народі). Одноголосно учасники Круглого столу, серед яких були і, зокрема, екс-очільниця державної регуляторної служби України Ксенія Ляпіна, і представники різних спілок, організацій з захисту підприємництва Києва та області, і представник Держподатслужби України, ще раз наголошую на тому, що саме одноголосно підтримали Резолюцію Круглого столу про Звернення до Уряду, до Президента і до Верховної Ради про неможливість застосування цих законів і про скасування їх. Аналогічні рішення були прийняті кількома десятками обласних і міьких рад країни.

На Координаційній раді з питань підприємництва піднімаємо питання впорядкування проведення в місті Києві ярмаркових заходів. При профільному Комітеті Департаменту КМДА створено робочу групу, відпрацьовується нове відповідне Положення.

 

Неймовірні історії зарубіжних громад

СІНЦОВ Геннадій Львович – голова Громадської ради при районній в місті Києві Дарницькій державній адміністрації

Хочу навести цікаві приклади діяльності закордонних Громадських рад. Наприклад, район Грюнау в Лейпцигу, він подібний на наш, Дарницький, також – найбільший у місті. У них варта уваги така історія. Після об’єднання Німеччини, з Лейпцигу багато мешканців переїхало жити в Західну Німеччину, і в районі Грюнау, який був розрахований на 100 тисяч жителів, залишилось 40 тисяч. В Лейпцигу підняли питання – закрити електричку, яка курсувала з Грюнау. Громадська рада Грюнау зібрала підписи в кількості 50 відсотків своїх мешканців і з ними дійшла аж до Міністра транспорту Німеччини. На сьогодні електричка – основний вид транспорту між Грюнау і центром міста.

Другий приклад. Словакія. Місто Братислава. Там також є лівобережний район – Петржалка. Так ось у них інша неймовірна історія. Районна рада самостійно звернулася до МВФ за отриманням кредиту. Отримали 5 мільйонів євро на утеплення 10 шкіл. Зекономивши, утеплили 11 шкіл, і за час своєї п’ятирічної каденції поступово погашають кредит.

Такі зарубіжні приклади саморганізації громад свідчать про те, що громада у районах, об’єднуючись, може досягти багато.

Якщо говорити про Громадську раду при Дарницькій РДА, то ми гостро переймаємося екологічною проблемою. Адже в нашому районі функціонують Бортницька станція аерації – єдині очисні споруди стічних вод Києва та прилеглих територій, єдиний сміттєспалювальний завод Києва «Енергія», золовідвал «Озеро Гарячка». Проблеми вирішуємо поетапно, залучаючи експертів. У листопаді 2019 року підготували та провели Громадські слухання щодо функціонування заводу «Енергія», на більше ніж 600 осіб.

 

Тільки спільними зусиллями органів самоврядування і центральної влади змінимо ситуацію в ЖКГ

ПОПЕНКО Олег Іванович – голова Комітету Громадської ради при виконавчому органі Київської міської ради (КМДА) з питань житлово-комунальних послуг і енергоефективності, благоустрою, екології та охорони навколишнього середовища; радник заступника голови КМДА Пантелєєва Петра Олександровича

За останні два з половиною роки наш громадський Комітет з питань житловокомунальних послуг і енергоефективності, благоустрою, екології та охорони навколишнього середовища провів більше 60 заходів, практично в усіх районах міста Києва. Ці заходи були присвячені питанням постачання теплоносіїв, створення ОСББ, Програми 70/30.

Одним із головних чинників невиконання пунктів запитів мешканців до Громадських рад є невідповідність законодавчого поля і можливостей органів місцевого самоврядування.

Повністю структура ЖКГ сьогодні побудована так, що вся відповідальність лежить на власниках квартир, або на споживачах.

Система інфраструктури, що була створена ще за часів Радянського Союзу, вже вичерпала свій ресурс. Вона потребує докорінного капітального ремонту, це стосується, як житлового фонду, так мостових переходів, теплотрас, всіх обладнань, встановлених на тепло постачаючих станціях. Потрібна державна програма для подальшого розвитку. Тільки спільними діями між органами місцевого самоврядування і центральною владою зможемо змінити ситуацію в житлово-комунальному господарстві.

 

Неурегульованість містобудування

ЛУЦЕНКО Геннадій Володимирович – голова Комітету Громадської ради при виконавчому органі Київської міської ради (КМДА) з питань земельних ресурсів, містобудування, архітектури

Зупинюсь на двох питаннях. Ми часто чуємо про незаконне будівництво. Існує багато конфліктів на цьому підґрунті. На перший погляд видається, що питання врегульоване. Є закони України про регулювання містобудівної діяльності. Є державні будівельні норми. Є відповідна Постанова Кабміну про проведення громадських слухань. Так в чому проблема? А проблема у, так званих, Детальних планах територій. Точніше в тому, як ці ДПТ розробляють і погоджують. Нові ДПТ мають пройти громадські слухання. Про це каже Постанова Кабміну від 25.05.2011 р. №555. Але, коли формально проходять такі громадські слухання, то справжню громаду, яка проживає на відповідній території, не запрошують, або запрошують вибірково, або привозять взагалі сторонніх людей, «ряжених», для створення видимості присутності. Чому це можливо? Тому, що порядок проведення громадських слухань так виписаний, що місцеву громадськість можна ігнорувати. З цього питання наш Комітет вже другий рік намагається ініціювати внесення змін в нормативні документи щодо проведення громадських слухань. Ми створили робочу групу, включили туди представників профільних Департаментів КМДА, та поки залишається надія, що зможемо просунути вирішення проблеми хоча б у цій каденції.

Друге питання. Є випадки, що будинки побудовані, люди в них живуть, права власності на квартири отримують, а відповідний будинок належним чином не підключено до комунікацій. Воду люди отримують по тимчасовій схемі, електроенергія – по тимчасовій схемі, опалення – від твердопаливних котлів «на дровах». Прикладів чимало. І таке неподобство люди терплять роками. Вирішення цих проблем в компетенції місцевої влади, яка сама може вплинути на питання приєднання таких будинків до міських комунальних мереж водо-, електро-, теплопостачання.

 

Побудувати і запустити метро на Троєщино

ТРОЦЕНКО Сергій Миколайович – заступник голови Комітету Громадської ради при виконавчому органі Київської міської ради (КМДА) з питань транспортної інфраструктури; голова Комітету Громадської ради при районній в місті Києві Деснянській державній адміністрації з питань інфраструктури, економічного розвитку, залучення інвестицій

Я є корінним мешканцем Тро єщини. Народився 1976 року, коли ще масиву не було, а був приватний сектор, який нині залишився частково. Зараз на Троєщині, хочу доповісти, проживає 600 тисяч населення реально. Зареєстровано 320 тисяч, але багато переселенців, знімають квартири, тому що тут – дешевше.

Основна проблема масиву – транспортний колапс.

У нас був Форум комунікативної стратегії між громадою і владою. Ми винесли від громади, від мільйона громади, тому що там ще є Воскресенка, Дніпровський район, які теж потерпають від цього колапсу, головну проблему – це відсутність метро на Троєщино. На порядку денному – побудувати нарешті Подільсько-Воскресенський мостовий перехід, який уже 40 років будується, і запустити метро на Троєщино.

 

 

Не визначені пріоритети щодо відновлення комунального транспорту

БАЗІК Олег Миколайович – голова Комітету Громадської ради при виконавчому органі Київської міської ради (КМДА) з питань транспортної інфраструктури; перший заступник голови Громадської ради при районній в місті Києві Дніпровській державній адміністрації

Результат діалогу з владою має завершуватися не відписками від чиновників, а спільними з громадськістю напрацюваннями. Присутність безвідповідальності та відсутність реагування влади на пропозиції громади шкодять всім.

Депутати Київради затвердили міську цільову Програму розвитку транспортної інфраструктури міста Києва на 2019-2023 рр. А громадського обговорення не відбулось! В Програмі не визначені пріоритети щодо відновлення комунального транспорту. Ми бачимо сталий розвиток нашого міста та бюджету його. Варто, при введенні обмежень руху особистого транспорту в центральних й інших частинах міста, створити певний сервіс саме комунальних структур, які б були відповідальними за якісне надання послуг, за дотримання пільг та інших умов для комфортного перевезення містян.

Транспортна інфраструктура стосується абсолютно кожної людини, яка перетнула поріг свого дому. Важливо, щоби безпека руху і сервіс, починаючи від пересування інженерними структурами міста і до комфортного паркування, пересування на пішохідних межах відбувалися на якісному рівні.

 

 

Реформування вторинної ланки охорони здоров’я – лікарень, консультативно-діагностичних центрів

СКРИПКА Сергій Миколайович – голова Комітету Громадської ради при виконавчому органі Київської міської ради (КМДА) з питань охорони здоров’я

 Нас перш за все цікавлять питання, які стосуються реформування галузі охорони здоров’я. Ми вже пережили перший етап реформування галузі охорони здоров’я – рефор мування первинної ланки, яка охоплює сімейних лікарів, терапевтів, педіатрів.

2020 року розпочинається реформування вторинної ланки – лікарень, консультативно-діагностичних центрів. Це означає, що з квітня 2020 року фінансування лікарень, консультативних центрів будуть здійснюватися лише через Національну службу здоров’я України. Щоб це фінансування отримати, потрібно укласти договір з Національною службою здоров’я і виконати ряд умов, відповідно до яких договір буде заключений. Ці умови досить серйозні, однією з них є оптимізація закладів охорони здоров’я, тобто всі заклади мають набути статус комунального некомерційного підприємства, всі заклади мають пройти комп’ютеризацію, інформатизацію, мати ліцензію і бути оснащеними відповідно до Табелю оснащення. На жаль, ні одна лікарня Києва ще не отримала статус комунального некомерційного підприємства, і це нас дуже хвилює. Київ на останньому місці по Україні. Часу залишилось мало. З березня, в разі, якщо не будуть готові наші лікарні заключити договір з Національною службою здоров’я України, фінансування цих закладів перейде на місцеві бюджети.

 

 

Мультипрофільне харчування школярів

ШЕСТАКОВА Катерина Юріївна – член Громадської ради при виконавчому органі Київської міської ради (КМДА); президент Асоціації «Підприємств організуючих харчування у навчальних закладах»

Організація шкільного харчування. Сьогодні нарешті ми майже на порозі змін. У школах Дарницького району міста Києва стартував проект «Мультипрофільне харчування»: школярі на вибір отримують ту чи іншу страву. До нас приїздять спеціалісти і керівники підприємств з інших міст України за досвідом.

Для формування шкільного харчування значною, як на наш погляд, проблемою є самі тендерні процедури. Що означає нагодувати школяра якомога дешевше? Як це зрозуміти? Батьки, підкажіть, коли ви купуєте продукти і харчуєте своїх дітей, ви купуєте найдешевше? Ні. Ви купуєте те, що якісне, те, що за формою, за смаком, за подачею відповідає певним нормам. І взагалі, не повинен визначати тендер, хто харчуватиме дітей.

 

 

Без активних киян ми б мало що зробили

БІЛІНСЬКИЙ Тарас Володимирович – голова Комітету Громадської ради при виконавчому органі Київської міської ради (КМДА) з питань децентралізації, самоврядування та агломерації; голова Громадської ради при районній в місті Києві Подільській державній адміністрації

Ми гарненько попрацювали за рік. Але я хочу сказати, що без тих людей, які у нас є активом Подільського району, активом Києва, без так званих експертів Громадської ради при КМДА ми б мало що зробили. Я дуже їм всім хочу подякувати, хто долучився до процесу з питань самоврядування та інших процесів, важливих для повноцінного функціонування життєдіяльності в місті Києві.

Моя основна задача, як голови Комітету Громадської ради при виконавчому органі Київської міської ради (КМДА) з питань децентралізації, самоврядування та агломерації і голови Громадської ради при районній в місті Києві Подільській державній адміністрації, була корегувати нашу діяльність, направляти і координувати. Все інше робили активісти.

 

 

Культурне життя вирує: численні шоупрограми, фільми, вистави, виставки. Чи все позитивно впливає на людину, робить її добрішою, чеснішою, щирішою?

КОТЛЯКОВА Лариса Костянтинівна – голова Комітету Громадської ради при виконавчому органі Київської міської ради (КМДА) з питань культури, моралі, духовності, охорони культурної спадщини, туризму та рекреації

Саме культура здатна змінювати людину на краще, формулювати її світогляд, цінності й орієнтири. Змінюється людина, змінюється її ставлення до себе, до інших людей, до суспільства – змінюється держава. Не можна сказати про те, що наш сьогоднішній культурний простір – не заповнений. Культурне життя міста вирує, численні шоу-програми, фільми, вистави, виставки. Але чи все те, що ми дивимося, слухаємо, позитивно впливає на людину, робить її добрішою, чеснішою, щирішою? Чому навчають той фільм, те шоу, програма, який посил несе та чи інша картина, яку ментальність вона формує. На жаль, сьогодні наша країна займає перші місця в Європі і світі по рівню смертності, самогубств, нікотинової, наркотичної залежностей, дитячого алкоголізму. 70 відсотків шлюбів розпадаються в період від одного до п’яти років з моменту їх укладання. Це причина глибокої духовно-культурної кризи.

Ми будемо підтримувати і розвивати проекти, які популяризуватимуть, назвемо так, чисте, світле мистецтво.

Сфера культури потребує фінансового забезпечення. Перш за все, це збоку держави, але я хотіла звернути увагу на ще один важливий ресурс, важливе джерело – меценатство. Саме з Києвом пов’язані імена відомих наших меценатів. Плануємо провести Форум, присвячений питанню меценатства, на який будемо залучати культурну, наукову спільноти, експертів, підприємців, діючих меценатів, владу.

Дуже чутливою є тема охорони культурної спадщини і збереження архітектурного надбання, адже це теж мистецтво. Проводитимемо розширені засідання Комітету з питань охорони культурної спадщини, куди запрошуватимемо експертів, небайдужих громадян. Стаття 8 Закону України про охорону культурної спадщини передбачає залучення населення до охорони. Профільним Департаментом КМДА розробляється Положення про громадських інспекторів для спостереження за станом зберігання та використання пам’яток культурної спадщини. Долучаємось.

 

 

Архіважливо – дотримуватися законодавства про працю

ВЛАДИЧАНСЬКИЙ Анатолій Анатолійович – член Громадської ради при виконавчому органі Київської міської ради (КМДА); голова Громадської ради при Державній службі України з питань праці; голова Комітету з питань охорони праці, трудових відносин, ринку праці та зайнятості Громадської ради при Міністерстві соціальної політики України

Я опікуюсь питаннями дотримання законодавства про працю. З цього приводу відвідую засідання, які безпосередньо відбуваються у приміщенні КМДА. Мова йде перш за все про заборгованості по зарплаті, про порушенння законодавства про працю. Як член Громадської ради при КМДА, активно веду позицію, задаю питання у виконавчих органах щодо дотримання норм законодавства про працю. Відбувається діалог з роботодавцями.

Питання заборгованостей по зарплаті – надважливе питання. Втручання Громадської ради при КМДА до вирішення проблеми дає певні результати, заборгованість зменшується. На деяких підприємствах. Інколи з’являється нова заборгованість. Має значення також рівень зарплати, щоб роботодавці дотримувалися норм чинного законодавства, щоб працівники були захищені соціально і Трудовим правом. Співпрацюємо з Державною службою з питань праці. Надаємо правову допомогу роботодавцям та працівникам.

 

 

Міжнародна комунікація

ПРОКОПЕНКО Олена Володимирівна – голова Комітету Громадської ради при виконавчому органі Київської міської ради (КМДА) з питань міжнародних зв’язків

Є така проблема – відсутність доступної інформації про міжнародні проекти, про міжнародну комунікацію міста. Будемо долучатися до комісій, до робочих груп київської влади. Маємо з цього приводу своє бачення.

Знаємо, що немає реалізації запланованої Міської цільової програми «Київ етнічний», яка входить до Комплексної міської цільової програми «Столична культура: 2019-2021 роки». Будемо ініціювати її реалізацію. Є ідея створення Київського муніципального дому національностей, для налагодження спільного культурного та економічного діалогу між громадою Києва і представниками іноземних громад, іноземних діаспор, представниками дипломатичних установ, акредитованими в Україні.

 

 

Розпочинаємо Громадську експертизу Міської цільової програми «Соціальне партнерство»

ПЕТРОВСЬКИЙ Володимир Борисович – голова Комітету Громадської ради при виконавчому органі Київської міської ради (КМДА) з питань соціальної політики; голова Громадської ради при Фонді соціального страхування; член Громадської ради при Комітеті Верховної Ради України з питань соціальної політики

Соціальна політика охоплює всі сфери суспільного життя, починаючи від елементарного соціального захисту і завершуючи фінансовими, бюджетними, комунальними питаннями. Не всі розуміють, що децентралізація та федералізація – це не одне і те ж саме; на жаль, від цього страждає соціальна політика.

Один із найважливіших акцентів, на якому наголошувалось в Резолюції попередньої каденції, був про створення служби уповноваженого з прав людей з інвалідністю. На сьогоднішній день ця проблема розпорошена по цілому ряду департаментів, кожен із них вирішує свою частину і не вирішується взагалі в кінцевому результаті нічого. Ми доводили той факт, що необхідно створювати таку службу. Робили зустрічі, писали листи. Питання зрушило з місця.

Поки що в державі не існує державного соціального пакету гарантій для незахищених верств населення. Попри все необхідно створювати хоча б міський пакет соціальних гарантій. Треба відновити впровадження супровіду людей з інвалідністю і літніх людей, сімей з дітьми. Є незрячі громадяни. І є проблема забезпечення комплексної доступності для них, створення безбар’єрного простору, щоб відповідно до норм універсального дизайну і норм розумного пристосування здійснювати власну життєдіяльність на вулицях міста, на дорогах, у транспорті, в будь якій державній будівлі. В Києві існують соціальні програми «Турбота», «Київ безбар’єрний», «Соціальне партнерство». Їх треба доопрацювати разом з громадянським суспільством.

На 2020-й рік в Резолюцію ми внесли прохання розпочати Громадську експертизу Міської цільової програми «Соціальне партнерство» на 2019–2021 роки. Спільно з Департаментом соціальної політики.

 

Щодо поєднання єдиною системою інформаційних даних

ЯНЧУК Віра Василівна – член Громадської ради при виконавчому органі Київської міської ради (КМДА); член Ініціативної групи «За відновлення самоврядування в м. Києві»

Київ, як ви знаєте, один із перших отримав Магдебурзьке право вільних людей самим розпоряджатися своїм містом, приймати рішення щодо його розвитку. Я співпрацювала з Комітетом самоврядування минулої каденції Громадської ради при КМДА, ми разом з депутатами Київради, групою Сергія Гусовського, «Київською командою», створили Ініціативну групу з відновлення районних рад в місті Києві. Сподіваємося на Закон про столицю, в якому буде повернуто самоврядування в районах.

Під час проходження першого етапу «Великої столиці – 2020», на виїзній Конференції, поступила пропозиція від активістів – створити систему мікрорайонного самоврядування на базі історичних реалій, історичних територій, зі збереженням традиційного середовища. Таку систему можливо створити, але спочатку потрібно це питання внести в законодавче поле.

Також на Конференції пропонувалося квотне формування наглядових рад при комунальних підприємствах.

Вважаємо, що слід допрацювати порядок формування місцевих бюджетів з урахуванням структурного складу населення районів.

У цій каденції Громадська рада при КМДА окремо структурно виділила Комітет з питань інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) та автоматизації надання послуг населенню. Є створений також Департамент інформаційно-комунікаційних технологій КМДА. Це надає нам можливість перестати друкувати великі звіти на папері, отримувати, не виходячи з дому, електронні послуги: черги в лікарні, записи дитини в школу чи садочок тощо. Це також має стати інформаційною основою нового Генерального плану міста, який презентувався недавно, але, його сильно критикують, він, на жаль, розроблявся за старими методикою і технологією. Ми знаємо, що крім Генерального плану надалі проводяться проекти Детальних планів територій. І от ці два основні види містобудівної діяльності мали б стикуватися один з одним буквально, як дитяче лего складається, але вони так не працюють, тому що не поєднані єдиною системою інформаційних даних. Через це страдають мешканці. Страдає місто. Що робиться з містом, ми бачимо – хаотична забудова, невідповідність інженерно-транспортної інфраструктури, перезавантаженість всіх мереж.

 

Забезпечення загальнодоступними спортивними залами

ПЕТРИЧЕНКО Віктор Павлович – член Комітету Громадської ради при виконавчому органі Київської міської ради (КМДА) з питань освіти і науки, молоді та спорту

Я відаю проблемами спорту в нашому Комітеті. Важливою є проблема здорового способу життя, компонентами якої є в тому числі фізкультура і спорт. В Києві функціонує розгалужена мережа дитячо-юнацьких спортивних шкіл, їх близько 90. Вони розвивають більше 100 різноманітних видів спорту. Маємо зберегти існуючу мережу ДЮСШ та спортивні клуби, поліпшувати їх матеріальну базу, сприяти відкриттю нових закладів масових видів спорту, створювати загальнодоступні ФОКи в кожному районі Києва.

Щодо проблем – замала кількість забезпечення загальнодоступними спортивними залами, щоб могли займатися не лише учні або студенти, а й всі зацікавлені мешканці.

В місті існує комунальне підприємство спортивних споруд. Воно могло б вести достатньо успішну підприємницьку діяльність.

Відсутня інформаційна політика в сфері популяризації здорового способу життя. Поширюються непрофесійні, без методичних напрацювань, різні антинаукові практики. Пропонуємо протидіяти їм, використовуючи муніципальні інформаційні ресурси.

 

 

Важливо добиватися корегування Генерального плану міста

БОБРОВСЬКИЙ Андрій Вікторович – голова громадської організації «Комітет протидії незаконним забудовам»

Наша громадська організація допомагає киянам у вирішенні проблемних питань незаконних забудов, відстоювати права на зелені зони, на свої подвір’я, території. Є проблеми щодо Протасового Яру, озера Качиного, Совських ставків, берега Дніпра, в Голосіївському районі.

Хочеться звернути увагу на презентований нещодавно поточний Генеральний план столиці, який передбачає будівництво 28,6 млн кв. м житла за 20 років. В той же час, особливо варто наголосити (!), – чинний Генплан за темпами будівництва житла було перевиконано, але за темпами реалізації інженерної та транспортної інфраструктури він виконаний усього на 20-25%! Важливо добиватися корегування Генплану, щоб врахувати інтереси саме киян, а не якихось певних фінансових груп.

 

Пілотний проект Громадськї експертизи

СЕРПОКРИЛОВ В’ячеслав Юрійович – голова громадської організації «Громадський Рух учасників АТО та громадян з тимчасово окупованої території»

У минулій каденції Громадської ради при КМДА я опікувався питаннями ветеранівпереселенців, тому маю пропозицію внести в нову Резолюцію Форуму наступне: коли Київрада виділятиме певні гроші на придбання квартир для ветеранів-киян, подати прохання, щоб невеликий відсоток виділених коштів залишати для ветеранівпереселенців, які є зареєстрованими внутрішньо переміщеними особами в Києві.

Спільно з Громадською радою при КМДА впроваджуємо пілотний проект Громадської експертизи. Ми звернулись до Громадської ради з проханням ініціювати питання проведення Громадської експертизи на одному з комунальних підприємств КМДА – КП «Київська спадщина», підпорядкованого Департаменту промисловості та розвитку підприємництва. Нам не потрібні симуляція чи імітація процесу, ми реально націлені на конкретний результат для того, щоб мати можливість покращувати діяльність структурних підрозділів КМДА щодо надання якісних послуг киянам.

 

 

Запустити в дію інформаційну платформу

БРАГІНА Алла Едуардівна – на громадських засадах помічник-консультант народного депутата України Швеця Сергія Федоровича; голова Комітету Громадської ради при районній в місті Києві Дніпровській державній адміністрації з питань освіти, культури, молоді і спорту

На першому етапі «Великої столиці – 2020», на виїзній Конференції члени профільних Комітетів Громадських рад Києва зуміли між собою поспілкуватися і визначились, що місто хвилюють однакові проблеми. Наприклад, забудовуються житлові масиви, але катастрофічно не вистачає місць в садочках і школах. Ми придумали створити інформаційну платформу, Інтернет-платформу, на базі якої будуть розміщені карти районів, мікрорайонів міста, будуть відмічені всі навчальні заклади, садочки, спортивні секції, буде вказана кількість місць в них. Це звільнить від затруднень в пошуку, куди віддати дитину. Ми обговорили важливе питання щодо оренди приміщень в загальноосвітніх школах для спортивних секцій, творчих гуртків.

Хотіли би внести зміни щодо розподілення бюджетних коштів на школи, пропонуємо ввести в бюджетну комісію при КМДА дві-три людини від профільних комітетів Громадської ради при КМДА, ми в районах добре знаємо, в якій школі перш за все потрібно зробити фасад, чи реконструкцію.

Є ще бажання – мати можливість з будь якими проблемами громади з’являтися на телеканалі «Київ», або створити своє громадське телебачення.

 

 

Держава створена для задоволення потреб громадянина

ХИЛЬКО Дмитро – практикуючий адвокат

У нас на підставі прямої норми статті третьої Конституції – Основного Закону України – права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави. Тобто у нас за таким принципом держава створена для задоволення потреб громадянина, і як каже наш сьогоднішній прем’єр: держава – це сервіс.

Одначе, коли особа звертається за якоюсь адміністративною послугою – дуже висока вірогідність того, що вона отримає незаконну відмову.

Не виконується Постанова Кабінету Міністрів України про порядок оприлюднення відкритих наборів даних. Йдеться про фінансові звіти всіх комунальних підприємств, багато з яких по суті стали кишеньковими фірмами якихось невідомих осіб.

Я вважаю, що саме Громадська рада і має контролювати в межах наданих їй повноважень діяльність держави і її виконавчих органів.

 

 

Презентую інноваційну технологію управління соціально-економічним розвитком районів Києва

ГОЛОВАЧ Дмитро Миколайович – член Громадської ради при районній в місті Києві Святошинській державній адміністрації

На даному заході я – в якості уповноваженого спікера від групи досвідчених наукових діячів, а саме Дмитренка Геннадія Анатолійовича, доктора економічних наук, професора, академіка Української академії наук і Міжнародної кадрової академії, завідувача кафедрою управління персоналом та економіки праці Міжрегіональної академії управління персоналом та Головач Наталії Василівни – кандидата педагогічних наук, доцента кафедри управління персоналом та економіки праці Міжрегіональної академії управління персоналом. Маю честь анонсувати вкрай необхідну для поглиблення демократичної складової українського суспільства інноваційну системно утворюючу незалежну технологію управління соціально-економічним розвитком районів Києва на основі врахування потреб громадян. На даний час існують різні формати та комунікативні платформи для здійснення зворотного зв’язку з громадянами на базі електронних модулів. Петиції. Звернення громадян. Але всі вони мають певних модераторів, в першу чергу, це державні установи влади. Також, головний їх недолік – ситуативні, а не системні методи комунікації. Анонсована технологія – науково-обґрунтована і вже успішно апробована.

Пропоную створити пілотний проект на базі діючого механізму наших Громадських рад, а на себе, як ініціатора, можу взяти обов’язки щодо втілення даної новітньої технології у Святошинському районі.

 

 

Проводимо профілактичну роботу з алко- та наркозалежними

КОШАРА Андрій Володимирович – голова громадської організації «Рух змін»

Ми проводимо на Подолі профілактичну роботу з алко- та наркозалежними людьми.

Співпрацюємо з навчальними закладами. Пропагуємо здоровий спосіб життя.

Протягом року боролися з наливайками, проводили акції щодо замальовування наркоадресів, профілактичну роботу з приватними кабінетами, які розповсюджують метадон.

Плануємо розширити свою діяльність – зберемо групу із членів всіх районних Громадських рад Києва і будемо думати, як варто об’єднуватися, щоб проводити спільні акції щодо профілактики алко- та наркозалежності. Спільно з поліцією.

 

 

Проблеми, що стосуються Поштової площі, є відображенням всіх міських проблем в одному місці

БІЛЕЦЬКИЙ Віталій Васильович – співзасновник громадської організації «Громада «Андріївський узвіз», член Ініціативної групи «Музей на Поштовій площі», автор й ініціатор Всеукраїнського конкурсу на кращу концепцію історико-культурного, туристичного центру «Річкова брама тисячолітнього Києва» на Поштовій площі в м.Києві

Проблеми, що стосуються Поштової площі Києва є чудовим прикладом не тільки корупції, розвиненої за всі часи незалежності в Україні, а ще й згустком і відображенням всіх міських проблем в одному місці.

Я з ентузіастами ініціював громадський Всеукраїнський конкурс на кращу концепцію історико-культурного, туристичного центру «Річкова брама тисячолітнього Києва» на Поштовій площі в м. Києві. У столичному Будинку Архітектора в рамках цього конкурсу був відкритий щотижневий дискусійний майданчик «Як змінити туристичний Київ на прикладі Поштової площі». Наш Департамент містобудування та архітектури так і не спромігся проявити хоробрість і все ж таки винести на Містобудівну раду результати цього конкурсу.

Ведемо активну роботу на території Державного історико-архітектурного заповідника «Стародавній Київ», щоб зберегти все середовище, усі будинки, розпланування, ландшафт і елементи благоустрою, щоб не втрачався історичний контекст міста.

Ініціюємо відновлення районних рад столиці.

 

Київ – столиця діалогу?

КУЦЕНКО Сергій Миколайович – голова ГО «Озеро Качине» і член правління ГО «Центр моніторингу влади»

Я б хотів зосередитися на «Києві – столиці діалогу». За рік було проведено 10 таких форумів щодо налагодження комунікацій між громадянським суспільством і чиновниками. Спостерігаю, що діалогу насправді немає. На форумах, за незначними виключеннями, не присутні представники КМДА і Київради, що свідчить – громадськість окремо, а чиновники і депутати окремо.

Така форма діалогу і така форма управління приводять лише до погіршення ситуації, до постійного протистояння громадськості щодо влади, забудовників міста.

В черговий раз нам щось нав’язують і ми вже якось починаємо поспішати за тим потягом, який пішов. Ситуацію потрібно змінювати. Спочатку мають бути кияни, мають бути стратегія, експерти, а потім – все вноситись у документи. Зараз розробляється комунікаційна стратегія Києва. Чи громадськість долучена до цього процесу?

Ми приймаємо Генеральний план, але кияни до цього часу не мають реєстру водних об’єктів. Ми уже третій рік кажемо, що Київ має мати такий реєстр, в якому не 120 водних об’єктів, які на балансі КП «Плесо», а всі понад 700. Також ми не маємо реєстру водних насаджень. Чому відбуваються протистояння? Тому, що кияни вболівають за зберігання природи.

 

Місія громадських рад – сприяти солідаризму в суспільстві

СТАЦЮРА Надія Іванівна – член Громадської ради при Національному агентстві України з питань державної служби; голова ГО «Громадська рада самоврядування»

Мета Форуму – формування дієвого плану. Вважаю, що місія Громадських рад – сприяти солідаризму в суспільстві. Відсутність доброї волі у виконавчих органах влади – це проблема.

На сьогоднішній день, коли в нас є сильне громадянське суспільство і дуже слабка держава, – саме громадянське суспільство може запропонувати механізм взаємодії і формат.

Моя пропозиція – створення громадського центру комунікації, де порядок денний і формат діалогу буде формувати саме громада, а не влада, як зараз відбувається.

 

 

Громадська рада є посередником між громадськістю і органами виконавчої влади

СЕМЕНОВА Аліна Ігорівна – першй заступник голови Громадської ради при районній в місті Києві Голосіївській державній адміністрації

Головна проблема Голосіївського району, на жаль, – хаотична, бездумна забудова. Згідно із проектами майбутнього Генерального плану 2020-2025 рр. на Голосіївський район буде припадати всього 17 мільйонів квадратних метрів житла з запланованих 28. Сьогодні у нас уже існує розбалансованість території в галузі закладів дошкільної і шкільної освіти. Ці питання не вирішуються роками. З 1991 року в нашому районі побудований лише один садочок. Це дійсно нагальна проблема, тому, що ми маємо межу з Київською областю, звідти діток теж везуть до нас, а нині всі потужності, всі можливості існуючих закладів вже вичерпані.

Наша Громадська рада долучилась до рішення влади, і вже створені охоронні межі національного парку Голосіївський.

Громадська рада при Голосіївській РДА є таким собі посередником між громадськістю і органами виконавчої влади. Ми активно використовуємо навіть приміщення нашої держадміністрації для обговорення багатьох питань мікрорайону, і люди охоче долучаються.

Провели громадські консультації по Детальному плану території, стосовно благоустрою району. На підставі цього була створена Постійна робоча група, вона виїзна, є графік, і мешканці разом з структурними підрозділами райдержадміністрації працюють на місцях. Ми можемо скорегувати наші дії, головне – бажання і прагнення.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *