Лука Модрич виграв «Золотий м’яч-2018»

Журнал «Франс Футбол» вирішив не присуджувати цього сезону «Золотий м’яч» – нагороду найкращому футболісту Європи. Ініціатори вважають, що через пандемію коронавірусу не всі гравці були в рівних умовах.

Згадуємо переможців попередніх років. У 2018 році нагороду виграв хорват Лука Модрич.

Лука Модрич перервав 10-річну гегемонію Мессі і Роналду в результаті блискучого проведеного мундіалю і став першим хорватом, який удостоївся почесної нагороди. У голосуванні-2018 Модрич випередив Кріштіану майже на 300 очок, а Мессі і зовсім опинився на п’ятій позиції. У тому ж році Лука був визнаний найкращим гравцем за версією ФІФА і УЄФА. Модрич не дуже результативний футболіст, однак саме він допомагає партнерам забивати величезну кількість голів. У «Реалі», який чотири рази за п’ять років вигравав Лігу чемпіонів, хорват був системоутворюючим гравцем. Недарма щоразу Модрич потрапляв в символічну збірну турніру, а в 2017 і 2018 м визнавався найкращим півзахисником розіграшу головного єврокубка. У Хорватії Лука так і зовсім культова фігура. Зараз він капітан збірної, за яку дебютував в 20 років і з якою грав у шести великих турнірах. Модричу залишається провести сім матчів за національну команду, щоби наздогнати її рекордсмена Даріо Срна, який 134 рази виходив на поле у ​​складі «шашкових».

Лука Модрич народився 9 вересня 1985 року у хорватському селі Модричі, що на південь від міста Задар, по сусідству з курортним селищем Затон. Батьки Луки працювали на трикотажній фабриці, і до шести років майбутній лідер хорватської збірної більшу частину часу проводив у будинку дідуся, в честь якого хлопчика і назвали. Але в 1991-му в Югославії почалася війна, і безтурботне життя Модрича швидко завершилося. Батько сімейства, Стіпе, пішов в армію, а дідусь став частиною партизанського загону. Серби досить швидко спіймали його і разом з іншими партизанами розстріляли прямо біля власного будинку. Маленькому Луці довелося стати свідком цієї жахливої ​​сцени. Тоді Стіпе Модрич вирішив негайно забрати сім’ю і перебратися в Задар. Будинок у селі був спалений сербами, а в місті Модричам доводилося міняти один готель з розбитими вікнами за іншим. До слова, скло билися не тільки авіабомбами. Маленький Лука, куди б не переїжджала сім’я, тягав за собою футбольний м’яч. І як тільки на вулиці стихала повітряна тривога, він біг на поле. Любов до футболу хлопчикові прищепив батько, який сам примудрявся часом грати на військовій базі.

У 7 років Лука пішов в школу і вступив до футбольної академії клубу «Задар». Її керівнику, Томіславу Башичу, Модрич багато в чому і зобов’язаний своїм становленням. Башич розгледів талант худенького хлопця, який помітно поступався в габаритах одноліткам. «У 7-8 років він робив те, чого не могли 20-річні хлопці», — згадував пізніше Башич. Керівник академії, дізнавшись, що у сім’ї Модріча немає грошей навіть на щитки, сам змайстрував їх для Луки з дерева. З фінансами у Модричів дійсно було складно, але Стіпе вважав, що син повинен займатися улюбленою справою. У 10 років Лука отримав шанс здійснити свою мрію — потрапити в «Хайдук». Однак в Спліті худий і невисокий хлопець не сподобався. Благо, Башич знайшов інший варіант: зателефонував у загребське «Динамо». Там до Луки поставилися куди серйозніше, і незабаром він переїхав до столиці.

У 16 років Модрич, закінчивши академію «Динамо», підписав свій перший професійний контракт з клубом і через рік вирушив в оренду в боснійський клуб «Зрінськи» з міста Мостар. У боснійської лізі Лука був визнаний найкращим гравцем сезону 2003/04. Сам півзахисник пізніше заявить: «кому під силу грати в Боснії, тому під силу грати скрізь». Так воно і вийшло. Сезон 2004/05 Модрич провів в оренді в «Інтері» з Запрешича, передмістя Загреба, і став з командою срібним призером чемпіонату Хорватії. Тоді Лука отримав звання «Футбольна надія Хорватії» як найкращий молодий гравець сезону.

У 2005-му Модріч повертається в «Динамо», де швидко пробивається в основу. У березні 2006-го молодий плеймейкер, через скромні габарити (зріст Модрича — 174 см) отримав прізвисько «Поні».Тоді ж його вперше викликають у збірну Хорватії на товариський матч проти Аргентини (балканці перемогли 3:2). Влітку Модрич, вигравши з «Динамо» чемпіонат країни, відправився на КС-2006, де вийшов на поле в двох з трьох матчах, що провела хорватська команда ( «шашкові» вилетіли з мундіалю за підсумками групового етапу). Повернувшись додому, Лука ще двічі поспіль завойовує з «Динамо» золоті медалі, обидва рази стаючи найкращим футболістом року в Хорватії. На Євро-2008 Модрич вже поїхав в ролі висхідної зірки, і на турнірі до нього була прикута особлива увага. Виступ Луки на континентальній першості видався драматичним. Він блискуче провів груповий етап, відзначившись голом з пенальті в ворота австрійців і двома результативними передачами в тріумфальному для хорватів матчі проти німців (2:1). Але в чвертьфіналі «шашкові» в серії 11-метрових програли туркам, а Модрич не реалізував свій удар, яким відкривалася післяматчева футбольна лотерея. Після цього у Луки на кілька років з’явиться страх перед пенальті, і він буде відмовлятися від їх виконання. Але промах з «точки» у драматичній грі з турками не міг вплинути на загальне враження від виступу Модрича на Євро. Він потрапив до символічної збірної турніру, підтвердив, що є висококласним плеймейкером, і після чемпіонату перейшов в «Тоттенгем», з яким вже мав попередню угоду. Траснферная вартість хорвата склала 16,5 мільйона фунтів.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Мессі вважають інопланетянином, що змагається із землянами

Хуанде Рамос, при якому «Тоттенгем» починав сезон 2008/09, відвів Модричу роль опорного півзахисника, через яку Лука не міг реалізувати свій атакувальний потенціал. Більш того, хорват довго не міг стати твердим гравцем стартового складу: в більшості матчів він виходив на заміну. Справи у «шпор» на старті сезону не клеїлися, команда поступалася раз по раз, що в підсумку призвело до зміни тренера: місце Рамоса зайняв Гаррі Реднапп. Новий наставник спочатку поставив Модрича в лінію атаки з Дарреном Бентом і Романом Павлюченком. Але незабаром у клуб повернулися Роббі Кін і Джермейн Дефо, і Лука опустився в центральну зону. Проте, хорват міг сконцентруватися на творчих функціях і менше думати про захист, хоч всі експерти і відзначали високий рівень його оборонних навичок. У наступні місяці Модрич став лідером «Тоттенгема». Всі атаки команди будувалися через нього. Пізніше в команді підріс і розцвів ще один багатообіцяючий гравець — Гарет Бейл. Саме тандем Модрич-Бейл став ключовою ланкою гри «шпор», які в сезоні 2009/10 вперше за довгі роки домоглися путівки в Лігу чемпіонів. 2010-й для «Тоттенгема» ознаменувався ще й першою за 11 років перемогою у Прем’єр-лізі над «Арсеналом». «Шпори» виграли північне лондонське дербі в квітні з рахунком 2:1, а вирішальний гол забив Бейл з передачі Модрича.

 

У Лізі чемпіонів-2010/11 «Тоттенхем» виступив відносно успішно. Лондонці з першого місця в групі вийшли в плей-оф, а в 1/8 фіналу переграли «Мілан». Однак потім «шпори» в двоматчевій серії із загальним рахунком 0:5 поступилися «Реалу» і вибули з боротьби. У наступному сезоні «Тоттенгем», знову зайняв в АПЛ четверте місце, також міг взяти участь в найпрестижнішому європейському клубному турнірі. Але через те, що «Челсі», який посів у чемпіонаті шосте місце, здобув перемогу в ЛЧ і гарантував собі участь в турнірі на наступний рік, «шпорами» довелося відправитися в Лігу Європи.

Сезон 2011/12 став останнім в «Тоттенгемі» для Харрі Реднаппа, який підняв «шпор» до рівня четвірки найсильніших команд Англії, і Луки Модрича, який навесні 2012-го заявив про бажання «Реала» придбати хорвата. Модрич провів в Англії чотири роки без єдиного трофея, проте цей період його кар’єри ніяк не можна назвати невдалим. Саме в «Тоттенгемі» Лука виріс у справжнього великого гравця. Крім того, саме під час виступів в Англії Модрич одружився на своїй подрузі Вані Боснич, з якою у нього зараз троє дітей. Дружина є до того ж агентом футболіста.

Перед тим, як 27 серпня підписати контракт з «Реалом», Модрич з’їздив зі збірною Хорватії на Євро-2012, на якому «шашкові» не змогли вийти з групи. Аналогічною була їх доля і на КС-2014. Тільки на Євро-2016 хорватська команда вийшла в плей-оф, але в першому ж раунді була зупинена майбутніми чемпіонами з Португалії. Зі збірною Модрич довго не міг домогтися успіху. Зате в «Реалі» він виграв всі можливі клубні трофеї. Хоч і не сказати, що починалося у хорвата в Мадриді все гладко. У перший сезон він не мав твердого місця в основі, а коли Луку випускали на поле, то використовували на різних позиціях: і як опорного півзахисника, і як атакувального. Але крихітний балканець досить швидко розкрився і з часом став незамінним гравцем центру поля. У сезоні 2013/14 Модрич видав феноменальний показник точності передач — 90%. І це з урахуванням того, що хорват регулярно робить довгі паси на партнерів. У тому сезоні, а також через два роки, Луку визнали найкращим півзахисником Ла Ліги.

Першим трофеєм Модрича в «Реалі» став Суперкубок Іспанії, виграний хорватом в дебютному матчі за «вершкових». Потім був завойований Кубок країни, чемпіонство в сезоні 2016/17 і, звичайно, чотири перемоги в Лізі чемпіонів. Щоразу, коли «Реал» забирав головний єврокубок, Модрич входив до символічної збірної турніру. У 2017 і 2018-му він визнавався кращим півзахисником змагань. Взагалі складно уявити номінацію, в якій Модрич не перемiг в 2018-му. Адже за черговою перемогою в Лізі чемпіонів було його найкращий виступ зі збірною Хорватії.

 

На Кубку світу-2018 «шашкові» впевнено подолали груповий етап, вигравши всі три матчі в групі у Аргентини, Ісландії та Нігерії. Модрич відзначився голами у ворота латиноамериканців і африканців. Причому Нігерії Лука, капітан хорватів, забив з пенальті — до цього часу він вже не боявся підходити до «точки». Точний був Лука і в двох післяматчевих серіях, які хорватам довелося пройти в 1/8 фіналу і чвертьфіналі. Спочатку балканці вибили з боротьби данців, потім — команду-господарку мундіалю, збірну Росії. У півфіналі до лотереї справа не дійшла, але і в основний час взяти верх над англійцями хорватам не вдалося. Перемогу їм приніс гол Манджукича в овертаймі. А потім виснажені Модрич і компанія воювали в нерівному бою з французами і програли 2:4. Хорватія завоювала срібні медалі мундіалю, а Модрич був визнаний найкращим гравцем турніру. А за підсумками року півзахисник цілком заслужено отримав «Золотий м’яч» найкращому футболістові планети. «Золото» чемпіонату світу дісталося Мбаппе і Грізманну, але в суперечці за «Золотий м’яч» Модрич випередив обох, а також вічних претендентів на нагороду Роналду і Мессі.