4.2 C
Киев
Понедельник, 25 октября, 2021
додому2021БЛИСК І ЗЛИДЕННІСТЬ ОЗЕРА ВИРЛИЦЯ

БЛИСК І ЗЛИДЕННІСТЬ ОЗЕРА ВИРЛИЦЯ

«Великі міста — це гігантські лабораторії проб і помилок, успіхів і невдач в містобудуванні»

Джейн Джекобс.

Міські поселення здавна виникали по берегах річок і озер, що служили джерелом водопостачання, а заразом і зручними транспортними шляхами. Водночас, річки використовувалися для видалення рідких і твердих відходів життєдіяльності людей і домашньої худоби, що зазвичай призводило до їх забруднення, обмежуючи можливості розташованих нижче за течією населених пунктів користуватися ними для питного водопостачання. Річки ставали джерелом збудників інфекційних захворювань, таких як холера, дизентерія, черевний тиф тощо Знадобилося не одне тисячоліття, поки люди навчилися запобігати забрудненню водних об’єктів, очищати і знезаражувати стічні води. 

З ростом благоустрою міст, розташовані в їхніх межах водойми і водотоки, все більш набувають важливого архітектурно-планувального та  естетичного значення. Завдяки комфортному мікроклімату і привабливій естетиці, прибережні зони стають більш престижними районами розселення і забудови та улюбленими місцями прогулянок. Водні об’єкти в межах міської межі, завжди були і залишаються містоутворюючими чинниками. Уздовж і навколо них формуються житлові квартали, а родовища підземних вод, які придатні за якістю, використовуються для централізованого водопостачання українських міст. 

Київ – найбільш заселене місто нашої держави і водночас територія, яка містить у собі величезну кількість водойм. У столиці є чимало рік і річечок, а ще — безліч озер і ставків. Деякі з них можна побачити навіть з вікна власної квартири. У місті є й окремі озера і цілі озерні групи. Найбільшими, зазвичай є озера у лівобережній частині міста, особливо на його околицях. Зокрема у Дарницькому районі Києва, який інтенсивно забудовується, особливо останні 10 років, проблема гармонізації міського простору і екосистеми району стоїть особливо гостро. Велике місто і простір, яке він «складає» — це складна екосистема, що дісталася сучасним архітекторам у спадок від совкового планування міського простору «для трудящих». Але, те що відповідало нормам і філософії містобудування минулого, тепер безповоротно застаріло і демонструє свою неспроможність знайти компроміс між сучасною урбаністикою і екологією міського середовища. Міська влада продовжує формувати урбаністичний простір, користуючись застарілими підходами, прийнятими ще в індустріальну епоху… Ці норми проектування, замість зручності, створюють лише видимість порядку, водночас формуючи вкрай некомфортне і агресивне міське середовище. Очевидним стає те, що вирішувати в екосистемі міста проблеми необхідно не механічним втручанням, а складними багатоплановими рішеннями, прийнятими в рамках чіткої стратегії розвитку міського середовища. Саме відсутністю такої стратегії, часто-густо користуються так звані «професійні активісти», які зараз почали себе пафосно називати-еко-активістами. Основною метою, цих активістів є не збереження якогось конкретного екологічного об’єкту, а власне збагачення, за рахунок щедрих «відступних», які забудовник ладний заплатити аби його лишили у спокою ці професійні протестувальники. Зрештою, саме так і закінчується у Києві, той хайп, який штучно підігрівається навколо різноманітної прибережної забудови. На пальцях однієї руки можна перерахувати, скільки об’єктів водного фонду потребували справжнього захисту, а ще менше були ними захищені від забудови, але процес створення та розбудови міста зупинити не можна. 

Микільська Слобідка

Микільська Слобідка. Реалізований простір.

Читаємо Інтернет і бачимо, що у Києві достатньо пропозицій в новобудовах на узбережжі річок і озер. Але, якщо раніше благоустроєм прибережних зон займалося міська влада, тепер, все частіше це стає частиною зобовязань саме забудовників. Тоді як для міської влади, все це перетворилося на систему: «тітка з возу, кобилі легше».  Так, скажімо, у столиці були створені паркові та зелені зони відпочинку біля двох житлових комплексів: на Русанівській протоці і затоці Берковщина. З боку Микільської Слобідки, була облаштована ​​пішохідна набережна, яка упорядкована починаючи від Броварського проспекту, уздовж ЖК «Сонячна Рів’єра» і, яка закінчується біля греко-католицького собору Воскресіння Христового.

Нова набережна на Микільські Слобідці.

Усі пам’ятають, які яскраві баталії точилися навколо забудови цього узбережжя, доходило до рукопашних боїв і стрілянини… А що там нині —  за даними Domik.ua, при будівництві нової набережної було викладено 4,5 тисячі метрів квадратних тротуарної плитки і 3 тисячі погонних метрів бордюру. Повністю очищена набережна з оглядовим майданчиком і прокладена нова дорога між проспектом і Міжнародним Виставковим Центром, а також встановлено причал для річкового трамвая. Окрім прогулянкової зони, на набережній з’явилися ґрунтові доріжки, призначені для поїздок на велосипеді або бігу. Уздовж поставили сім велосипедних парковок. Прогулянкову алею довжиною обладнали у відповідності з останніми тенденціями ландшафтного дизайну, завезено новий грунт і висаджено 40 в’язів, 29 ялин, 50 туй, іще понад 150 дерев і кущів. Весь простір, вільний від тротуарів і пляжу, покрили газоном. За рослинами доглядає міська експлуатаційна компанія, а для поливу зелених насаджень встановлено гідранти ручного поливу.

Але ж жителі Микільської Слобідки добре пам’ятають і чагарники, захаращені сміттям, які росли уздовж усього побережжя на цьому місці, а також криміногенну ситуацію, яку вельми підживлювали сауни з неоднозначною репутацією, які були облаштовані на дебаркадерах пришвартованих до гнилих причалів…

Вирлиця   

Вихід з метро на озеро Вирлиця у вихідний день.Людей немає…..

Та це вже історія, а ось вам драма, яка розгортається на Лівобережжі тут і зараз: у Дарницькому районі на території майже трьох десятків гектарів, ТОВ «Мрія-Інвест» планує побудувати багатофункціональний комплекс та облаштувати рекреаційну паркову зону, проти чого виступають ті самі професійні активісти. КМДА і депутати Київради, у свою чергу, ще у липні зазбиралися відібрати у орендаря одну з ділянок, а також оголосити її заказником, разом із самим озером «Вирлиця».

При чому в проекті Рішення зазначили, що це, чомусь, не потребуватиме ніякого фінансування.  Роботи інвестором  проводитимуться на виконання інвестиційного договору укладеному ще у 2004 році, причому порушення його умов, ймовірно, може мати наслідки для міського бюджету. Мер Києва —  Віталій Кличко, який колись мешкав в районі озера Вирлиця, берег якого, має бути реконструйований в ході проекту, висловився за його реалізацію: «Місто вже справді не є містом-парком, а щільно забудовується» — сказав він прямо на засіданні Київради: «Особливо це стосується Харківського масиву. Я був категорично проти, щоб там щось будувалося. До речі, я виріс на вулиці Декабристів і дуже добре знаю кожен квадратний метр цієї території. Вона зараз знаходиться в занедбаному стані, і я критично і чітко підтримую, аби ніякої забудови там не було. Але, так сталося, що на мене після того, коли вже було підготовлено звернення, вийшов власник, генеральний менеджер цього проекту, і каже: «Будь ласка, ми хочемо презентувати. Я почув цю презентацію і був, можу сказати, позитивно вражений проектом, який вони презентували по зоні відпочинку, збереженню зелених, рекреаційних зон, і надання цієї території дійсно нового життя «, — сказав Віталій Кличко.

Чому навколо цього будівництва розгорнулася така дискусія? 

Озеро Вирлиця природного походження. Але у середині 80-х років будівельники його значно поглибили і дуже суттєво розширили в результаті видобутку піску для будівництва масивів Харківський, Осокорки та Позняки. Нинішні площа водного плеса Вирлиці, складає — 98 гектарів. На його берегах був побудований гігантський сміттєспалювальний завод «Енергія», який працює і до сьогодні (спалює більше 25% всього сміття міста Києва).

Вигляд на сміттєспалювальний завод «Енергія» з берегів Вирлиці

Завод за ці роки, наніс чималу шкоду і самому озеру і навколишнім територія. Зливи у Вирлицю теплої води, а також викиди з «Енергії», десятиліттями порушували природні умови проживання у ньому риб і водоростей,  замулювали його береги, сприяли заростанню і заболочуванню. Але чомусь наші «еко-активісти» не боролися і не борються проти цього лиха.  Згодом, житлове будівництво обступило Вирлицю кільцем, навколо виросли нові мікрорайони, але озеро не стало місцем відпочинку для дарничан. Не дивлячись на те, що у 2005 році Київрада вилучила прилеглі до озера території з категорії зелених насаджень, змінивши їхнє функціональне призначення на територію громадських будівель і споруд, озеро й далі перебуває у кричущому екологічному та естетичному стані! https://kyiv-org.com.ua/blisk-i-zlidennist-ozera-virlicya/

Його береги захаращені й засмічені, а будь-яка економічна або соціальна інфраструктура уздовж берегової лінії відсутня.

Ласкаво просимо на Вирлицю…

Благоустрій фактично не здійснюється – до міського КП «Плесо», передана лише частина вирлицького узбережжя, яка йде уздовж вулиці Ревуцького, і яка доглядається цим підприємством від випадку до випадку. Що ж стосується усіх інших берегів озера, картина стає зовсім сумною…

Береги Вирлиці засмічені і заболочені
Сучасний вигляд берегу озера Вирлиця

На цих фотографіях видно, що екологічна ситуація навколо усього озера жахлива. За твердженнями людей, які зібралися у групу «еко-активістів», і які, чомусь сфокусувалися саме зараз і чомусь саме навколо лише одного з берегів озера,вочевидь маючі на меті завадити інвестору «Мрія-Інвест», побудувати комплекс міської інфраструктури і громадського простору на берегу Вирлиці — в озері  можна навіть ловити рибу! Тоді, як в численних пабліках київських рибалок, люди попереджують один – одного про небезпеку рибалити саме на Вирлиці: «есть рыбу с этого озера всё же не рекомендую… рыба там не чистая, всё, что в озеро сливалось никуда не делось, просто осело на дно» — пишуть рибалки у гілці, що присвячена озеру Вирлиця на форумі — http://www.fishing.kiev.ua «Со мной работает сотрудник с Вырлицы говорит есть труба откуда и зимой течет какая-то гадосьть…» — відповідає йому інший учасник обговорення. Окрім того, криміногенна ситуація в районі Вирлиці, залишається напруженою, оскільки біля берегів озера, за словами місцевих мешканців, які масово постять про це у соцмережах, усе літо поселялися сумнівні маргінальні елементи.

Підземний перехід до озера Вирлиця

За повідомленнями МВС, навколо озера неодноразово траплялися кримінальні злочини, включно з убивствами. Праві виходи з метро «Вирлиця» і «Бориспільська», абсолютно порожні, кияни не їздять відпочивати біля озера Вирлиця, а підземний перехід в районі метро «Харківська», нагадує пост апокаліптичні картинки з Чорнобиля…

Натомість, інвестор пропонує не просто благоустроїти усі доступні береги озера, але й зробити їх в ультрасучасному стилю, очистити від водоростей і очеретів. 

Майбутня траса здоров’я на озері Вирлиця

Проект облаштування берегів, зробила всесвітньо відома нідерландська компанія — TconcepT BV, яка спеціалізується на архітектурі, дизайні концепцій та розробці громадських місць по всьому світу.

Проект громадського простору на озері Вирлиця

Наша місія — створювати місця; місця, куди люди люблять їхати і хочуть залишитися. Як стверджують фахівці компанії: «ми створюємо концепції, де естетичний, функціональний, економічний, здійсненний та стійкий аспекти перебуває у повній гармонії з природою.»

Тим часом про необхідність наведення порядку на березі озера і очищення води вже довгий час твердять вчені. Наприклад гідролог з Київського університету Шевченка Сергій Дубняк у висновках до своєї роботи «Еколого-гідроморфологіческой аналіз умов і наслідків підвищення рівня ґрунтових і поверхневих вод в районі озера Вирлиця в Києві» пропонує, зокрема, відновити затоплену і підтоплену прибережну частину озера і захистити берега від розмиву і обвалення.

Проект облаштування громадського простору озера Вирлиця

Але найголовніший результат, будівництва нового об’єкту на озері Вирлиця, все ж такі полягає у тому, що завдяки цьому, ця дика територія, як кажуть, отримає нове дихання.

 

Проект облаштування набережної озера Вирлиця

Як і будь-яке місто Київ потребує розумного планування та продуманої забудови. Архітектура сучасного міста поступово сама стає частиною природи. Вона контактує з навколишнім середовищем і кліматом. Проектувальники сучасних житлових та громадських будівель, почали усе більше враховувати природні явища: кількість теплих сонячних днів у році, середню силу вітру, кількість опадів. Виходячи з аналізу кліматичних умов та навколишнього середовища, архітектори почали планувати і прибудинкові території, облаштовувати урбаністику… Життя змінюється і з ним змінюємось і ми… 

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

- Advertisment -

Most Popular

Recent Comments