16.1 C
Киев
Четверг, 7 июля, 2022
додомуДонбасКалінінград, бої на Донбасі, Литва, санкції ЄС

Калінінград, бої на Донбасі, Литва, санкції ЄС


У понеділок, 20 червня, Балтійський флот Росії почав позапланові навчання ракетних і артилерійських підрозділів у Калінінградській області. Наступного дня секретар Радбезу РФ Микола Патрушев приїхав в Калінінградську область на нараду з нацбезпеки. Спікерка російського МЗС Марія Захарова почала погрожувати Литві ледь не війною, сказавши, що скоро «буде не до розмов». Приводом стало рішення Литви обмежити транзит автотранспортом та залізницею підсанкційних товарів до російського анклаву через територію Литви. Вільнюс це зробив для виконання санкцій ЄС проти РФ, запроваджених у п’ятому пакеті у відповідь на вторгнення росіян в Україну.

Російське МЗС викликало посла ЄС в РФ Маркуса Едерера. Заявили, що будуть «дії у відповідь». Напередодні позвали і тимчасово повірену у справах Литви Віргінію Умбрасене. Назвали дії Вільнюса «відкрито ворожою провокацією». Російський сенатор Андрій Клімов пішов ще далі, заявивши, що якщо Литва не відмінить рішення, у РФ будуть «розв’язані руки». Gazeta.ua поговорила про це з литовською політологинею Довіль Якнюнайте.

Як реагує литовська влада на погрози Кремля?

Не весь російський транзит закритий, а лише частина, яка підпадає під санкції ЄС. Це приблизно половина товарів, які йшли з Білорусі в Калінінградську область через литовську територію. Це, перш за все, будівельні матеріали та вироби з металів. Усе, що можна використати у військових цілях. Вони все ще можуть поставляти потрібні їм товари морем. Щоправда, більшість суден там або належать Фінляндії, яка хоче приєднатися до НАТО, або в Чорному морі, звідки не можуть їх вивести.

У перші дні реакція литовських політиків на російську істерику була досить емоційною. Багато хто, не зрозумів, про що йдеться. Адже про закриття руху для підсанкційних товарів Росії було відомо заздалегідь. Зараз влада намагається пояснити населенню. Холодно, без емоцій, чітко.

Про те, що Литва заборонить транзит для частини російських товарів, росіяни знали вже близько місяця

Це рішення не Литви, а всього ЄС в рамках пакету санкцій. Усі заборони на транзит відбуваються згідно з планом, про який росіяни знали ще близько місяця тому. Тож пристрасті зараз зменшилися.

Також очікуємо, щоб подивитися, якою буде реакція Росії в діях. Чого саме на практиці чекати від Москви.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Захід посилає Україні достатньо зброї, щоб вижила, але замало для перемоги» – американська експертка Мелінда Гарінґ

Як литовські експерти оцінюють перспективу військової відповіді Росії?

З того, що чула від експертів, загроза військової реакції дуже невелика. Визнають, що росіяни образилися та злі, але це не причина починати війну з НАТО. Особливо, якщо врахувати, що їх сили в Україні потріпані і немає військової спроможності захопити навіть Донбас.

Литовські війська достатньо підготовлені, щоб зупинити на потрібний час росіян, перед тим як союзники по НАТО прийдуть на допомогу?

Ми підготували достатньо велику кількість необхідних військ і розмістили їх в місцях, де можливий удар. Була численні навчання, пропрацьовували такі загрози. Військово максимально приготувалися. Але війна — це завжди відсоток неочікуваного. Хоча максимально готувалися до різних дій з боку Росії.

У росіян немає засобів, щоб зараз зашкодити Литві

Які варіанти російських дій зараз найбільш вірогідні?

У росіян немає засобів, щоб зашкодити Литві. Якщо серйозно не розглядаємо військову операцію, то найбільш вірогідна відповідь — економічна та дипломатична. Литва – одна з перших країн, яка практично повністю відмовилась від російських енергоресурсів. Також наша торгівля мало відчує розрив з білоруською і російською сторонами. A дипломатичні відносини між нашими країнами й так зведені до мінімуму. Їх немає на найвищому рівні, є лише на найнижчому з можливих. Тож вони й так практично заморожені.

Найгірше, що може зробити Росія — підняти свою незначну п’яту колону в Литві

Колись економічно ми більше залежали від Москви, від їх енергетики. Будь-яка економічна реакція Москви буде для нас незначною, в окремих секторах.

Найгірше, що може зробити Росія — підняти свою незначну п’яту колону в Литві. Почати внутрішні суперечки в країні, спричинити політичну нестабільність, провести пропагандистського кампанію проти нас.

Автор: Facebook
 
Довіль Якнюнайте — політолог, професор Інституту міжнародних відносин та політології Вільнюського університету. Народилася 1978-го в місті Паневежис, у сім’ї інженерів. Працювала аналітиком у Держдепартаменті безпеки. Викладала у Військовій академії Литви. Автор книг «Як стати державою: території і землі в грузинських територіальних конфліктах», «Де починається і закінчується Росія: сусідство в міжнародних відносинах». Стажувалася в університетах Кракова, Флориди, Тбілісі. Досліджує ідентичності, зовнішню політику Росії і Литви, війни в Грузії і Україні, безпеку в Європі, майбутнє міжнародної політики ЄС. Живе у Вільнюсі

Раніше президент США Джо Байден обіцяв захищати кожен сантиметр території НАТО. Зараз спікер Держдепартаменту Нед Прайс запевнив, що 5 стаття про захист всіх членів працює і надійна як ніколи. Чи влада Литви повністю покладається на НАТО, чи є сумніви, що Альянс може піти на війну проти Росії заради Литви?

Таких сумнівів у населення немає. Раніше більшість вірила, що НАТО захистить. Наші правлячі партії та влада запевняли нас в цьому не раз. А також інші члени Альянсу, що обов’язково нас захистять.

Загрози переростання будь-якого конфлікту з Росією в ядерну війну існують

Чи в США знайшли стратегію поведінки у відповідь на постійні залякування Володимира Путіна про ядерний удар? Цей шантаж працює?

Загрози переростання будь-якого конфлікту з Росією в ядерну війну існують. США і союзники, особливо протягом чотирьох місяців війни в Україні, активно працюють над стратегією відповіді на такі загрози. Нас теж це хвилює. Але в контексті реалізації загроз Москви, то підхід Америки такий: не реагувати на ці висловлювання російських пропагандистів та чиновників, не втягуватися в безперспективні дискусії про те, що буде, якщо почнеться ядерна війна чи обмін ядерними ударами. Це не має сенсу. Тільки загострює ситуацію.

Ця стратегія комунікації доволі чітка. Вона не означає відсутності самої реакції на відповідні загрози з боку Росії. Водночас Америка і союзники слідкують за діями РФ щодо переміщення їх сил та щодо рівня ядерної загрози.

Загрози ядерної ескалації є, але не дуже реалістичні. Радше спроба залякати населення країн Альянсу.

Америка натомість намагається провести деескалацію війни Росії проти України. Не дати їй вийти за межі вашої країни, щоб не було загрози розвитку сценарію за найгіршою траєкторією.

Польща і Литва — дві найбільш антиросійські країни в західній коаліції

Чи влада Литви та суспільство сприймають погрози Росії зараз як певного роду відповідь на значну допомогу литовців Україні в озброєні та гуманітарному напрямку?

Ні, це окремі теми, хоч пов’язані. Вірогідно Польща і Литва — дві найбільш антиросійські країни в західній коаліції в контексті цієї війни.

Не має значення, чи образиться Москва. Якщо Росія захоче знайти передумови для чергової агресії, то знайде. Вони вже винні в неспровокованій агресії проти суверенної країни та численних військових злочинах. Ситуація з транзитом в Калінінградську область нічого не змінює.

Для Росії ми вже настільки «погані хлопці», що якби могли щось нам заподіяти, то вже б зробили. Але не можуть.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Шанси порозумітися з Росією — нульові» – посол США при ОБСЄ Майкл Карпентер

Як за чотири місяці російського вторгнення в Україну змінювалися погляди литовців на війну?

Вкрай негативне і осудливе. Єдине, що змінилось, увага до питання. Зараз її менше, ніж на початках. Нижчий рівень емоційного залучення литовців.

Після початку війни, а особливо викриття злочинів на Київщині, був вибух суспільного обурення, злість через злочини росіян.

Загалом, підтримка до України не змінилась. Останній пік залученості до події в Україні був, коли литовці збирали гроші на Bayraktar (литовський журналіст Андрюс Тапінас 25 травня розпочав кампанію зі збору коштів на Bayraktar для України, отримавши згоду на потенційну покупку від міністерств оборони Литви і Туреччини, та виробника. 26 травня заради цього провели ефір за участі топ-посадовців Литви та українського посла. Більшість внесків були від кількох євро до 500 євро, і були з Литви та інших країн. До кампанії долучилася, зокрема, експрезидентка Даля Грибаускайте, чинний президент Гітанас Науседа, прем’єрка Інгріда Шимоніте та міністр оборони Арвідас Анушаускас. Кампанія завершилася за три дні після старту. Після цього Туреччина вирішила подарувати безпілотник для передачі українським військовим, на який литовці зібрали 5 млн євро. 1,5 млн євро з зібраної суми перерахували міноборони Литви. Вони пішли, щоб купити боєприпаси для дрона, а ще 4,4 млн спрямували на іншу допомогу Україні. Цього понеділка Тапінас заявив, що передасть Україні ще 110 антидронових гармат EDM4S. – Gazeta.ua). Зараз дещо менше уваги, але може бути, що через кілька днів чи тижнів знов буде емоційний сплеск.

Після 24 лютого відчуття небезпеки серед різних груп литовського суспільства значно зросло. Відтоді супроводжує нас

Литовці зараз почуваються так само безпечно, як раніше?

Після 24 лютого відчуття небезпеки серед різних груп литовського суспільства значно зросло. Відтоді супроводжує нас. Її іноді підживлює російська пропаганда, яка все-таки потрапляє в литовське суспільство. Більшість литовців критичні до цього.

Зброя надходить, але занадто повільно, щоб сталися переломі зміни

Як військові експерти в Литві бачать перспективи війни в Україні?

Більшість, на жаль, не бачать доброго виходу з ситуації. В Україні змінюється тактична ситуація на полях боїв, але стратегічна — незмінна. Бачимо загальну картинку, що війна переросла в затяжну позиційну війну на виснаження з дуже великою кількістю жертв. Українське суспільство знекровлюється.

Доки в Україну не надійде достатньо багато західного озброєння, щоб переломити ситуацію, нічого не зміниться. Зброя надходить, але занадто повільно, щоб сталися переломі зміни.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Є чотири сценарії ядерних ударів Росії по Україні» — оглядач Ерік Шлоссер

Чи Литва, як член НАТО, тисне на союзників по Альянсу, щоб швидше і більше постачали необхідного озброєння?

Влада намагається підштовхнути там, де може щось зробити. Особливо на рівні Європи — на Німеччину, Францію, інші країни Євросоюзу. Часто це — неформальні розмови. Також допомагає вирішити певні логістичні проблеми з поставками.

Литовське суспільство готове допомагати українцям настільки довго, скільки триватиме війна?

Україна залишається в центрі уваги нашого суспільства. Але, очевидно, увага з часом буде спадати.



Джерело: gazeta.ua

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

- Advertisment -

Most Popular

Recent Comments