14.3 C
Киев
Четверг, 28 октября, 2021
додомуКиївщинаУ столиці відкрили виставку «Бабин Яр як Зона відчуження»

У столиці відкрили виставку «Бабин Яр як Зона відчуження»


У межах заходів до 80-х роковин трагедії Бабиного Яру в Києві на станції метро «Дорогожичі» 27 вересня врочисто відкрили концептуальну виставку «Бабин Яр як Зона відчуження».

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, експозиція розміщена на лайтбоксах вздовж ескалаторів станції метро «Дорогожичі» так, щоб пасажири метрополітену могли отримати інформацію і замислитися про трагічне минуле цього місця.

Виставка містить 84 фотографії та 42 текстові панелі. Автори проєкту — французький фотограф Антуан д’Агата та американо-французький письменник Джонатан Літтелл, який створив короткі тексти до знімків.

“Бабин Яр — це страшний символ Голокосту. Тут, на станції метро “Дорогожичі”, якою користуються щодня сотні тисяч киян та гостей міста, ми відкриваємо галерею, що буде нагадувати про ті страшні події, які відбувалися в місті Києві у Бабиному Яру 80 років тому. Я переконаний, що кожен отримає емоційне нагадування про ті події. Ми нагадуємо про ті часи для того, щоб така страшна трагедія ніколи не повторилася в майбутньому. Наше завдання — робити все для того, щоб люди знали — на цьому місці були розстріляні представники різних національностей, більше 100 тисяч людей”, — наголосив київський міський голова Віталій Кличко.

Він додав, що це перший в межах заходів з ушанування пам’яті загиблих у Бабиному Яру, які відбуватимуться впродовж двох тижнів — відсьогодні до 10 жовтня.

Кличко також акцентував на тому, що ніякої забудови на території Бабиного Яру не має бути. “Якщо ми говоримо про меморіал, який повинен бути реалізований, — то тільки в рамках чіткої концепції, яка має бути надана… Ця територія повинна бути виключно меморіалом пам’яті людям, які тут були розстріляні”, — підкреслив мер.

Читайте також: Меморіальний центр «Бабин Яр» запустив онлайн-платформу для шкіл

Своє чергою Джонатан Літтелл подякував від свого імені та від Антуана д’Агати мерові Києва та керівництву Київського метрополітену за підтримку проєкту.

“Коли Меморіальний центр Голокосту “Бабин Яр” запропонував провести цю виставку, це здалося мені чудовою ідеєю. Ми вирішили, що не варто проводити виставку в музеї чи галереї, тому що людям, які зазвичай ходять у ці місця, і так знайома трагедія Бабиного Яру. Кілька разів, коли ми бували на території Бабиного Яру і спускалися на станцію метро, ми бачили лайтбокси вздовж ескалаторів і подумали, що було б чудово зробити виставку саме тут. Ця виставка зроблена більше для тих, хто живе на території, що прилягає до Бабиного Яру, щоб привнести в їхнє життя щось художнє. Виставка сформульована у формі запитань, щоб люди могли поставити їх і собі, про місце, в якому вони живуть. Фотографії на виставці показують місця, серед яких вони живуть, в іншому світлі”, — сказав письменник

Як можна побачити, їдучи на ескалаторах, інформація, розміщена на лайтбоксах, свідчить, що “33 771 єврея, не рахуючи дітей до 3-х років, було вбито в Бабиному Яру 29-30 вересня 1941 року нацистами”. Тексти містять запитання, зокрема, про те, чи може держава просто розбити на цьому місці парк, чи можуть забудовники просто зводити на ньому будівлі, чи можуть віряни побудувати на ньому культову споруду, чи може будь-яка організація поставити на ньому пам’ятник тощо.

Читайте також: На 80-ті роковини трагедії Бабиного Яру в телеефірі оголосять хвилину мовчання

Відкриття виставки відбулося за участі представників дипломатичних представництв, зокрема Німеччини, Швеції, Великої Британії.

Як зазначалося, Літтелл уже звертався до теми Бабиного Яру у своєму романі «Благоволительки». Цього разу в серії запитань і метафоричних висловлювань він розмірковує над місцем Бабиного Яру в житті сучасного Києва. Підкреслює дисонанс між пам’яттю про жахливі злочини, а саме розстрілом 29–30 вересня 1941 року майже 34 тисяч євреїв і буденним життям звичайних міських кварталів поблизу Бабиного Яру.

Антуан д’Агата зображує у своїх роботах пейзажі та жителів району. Його авангардні фото вступають у діалог із текстами Літтелла, супроводжуючи їх або конфронтуючи з ними.

Джонатан Літтелл – американо-французький письменник та громадський діяч. Його роман «Благоволительки», в якому згадується трагедія Бабиного Яру, написаний від імені офіцера СС. Твір був опублікований у 2006 році і став бестселером, він був удостоєний Гонкурівської премії та Гран-прі Французької академії.

Антуан д’Агата – один із найуспішніших фотографів Франції, художник і режисер, член агентства Magnum Photos. Лауреат нагороди Niépce Prize. У своїй творчості д’Агата досліджує непрості, часто табуйовані теми. Антуан багато подорожує та створює свої роботи по всьому світі.

Виставка триватиме до 10 жовтня 2021 року.




Урочисте відкриття концептуальної виставки «Бабин яр як Зона відчуження» / Фото: Євген Котенко, Укрінформ

Читайте також: Яків Дов Блайх, головний рабин Києва та України

Як повідомляв Укрінформ, 29 вересня минає 80 років від початку масових розстрілів під час нацистської окупації Києва, які забрали життя близько 100 тисяч людей. 29–30 вересня у Національному історико-меморіальному заповіднику «Бабин Яр» відбудеться низка заходів до роковин трагедії, зокрема за участі вищих посадових осіб держави та глав церков.

Як повідомлялося, під час Другої світової війни війська нацистської Німеччини, які зайняли Київ, використовували урочище Бабин Яр як місце масових розстрілів цивільного населення, головним чином євреїв. 29 і 30 вересня 1941 року за наказом окупаційної адміністрації жертвами розправи стала 33 771 особа. Загалом масові вбивства в урочищі тривали до самого відходу німецької армії з міста. За офіційними даними, в Бабиному Яру розстріляли близько 100 тисяч людей.



Джерело: ukrinform.ua

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

- Advertisment -

Most Popular

Recent Comments